Методики навчання читанню

1. Вибір методики.
Найкраще буде, якщо ви купите буквар
з яскравими картинками, який допоможе вашій дитині не занудьгувати під час читання.
В книжкових магазинах з
навчальною літературою представлений великий асортимент подібних
посібників. До вибору букваря ви можете залучити дитину, тоді
процес читання буде відбуватись
більш захоплююче.

2. Як правильно вчити голосні і приголосні?
Спершу вчимо відкриті голосні, тверді:
А, О, У, И, Е...
Потім вчимо тверді дзвінкі приголосні: М, Л..
Важливо: вимовляти приголосні
треба тільки звуками, тобто не
Ме, не Ем,
а просто «М» і все.
Потім вчимо глухі і шиплячі звуки:
Ж, Ш, К, Д, Т і т. д.

3. Обов’язково на кожному
занятті треба повторити пройдений матеріал,
тобто ті звуки, які ви вивчили на попередньому занятті.
Закріплення матеріалу дозволить швидше виробити правильний
механізм читання у дитини.

4. Читаємо по складах.
А ось тепер, коли ми вже вивчили частину звуків, треба навчити
дитину читати по складах. Насправді це не так складно, як здається.
Розберемо склад «Ма».
Подивіться в букварі, як перша
буква складу «М» біжить до другої букви «а». Ось так і треба вчити дитину
читати по складах:
«м-м-м-ма-а-а-а-а» — «м-м-м-ма-а-а-а-а». Дитина повинна зрозуміти,
що перша буква біжить до другої,
і в підсумку обидві вимовляються
злито, разом, невідривно одна
від одної.

5. Вчимо нескладні склади.
Перші склади, яким ви повинні
навчити дитину читати, повинні
бути нескладними ( тобто
складаютися з двох звуків), наприклад, МА, ЛА, НА, ПРО.
Дитина повинна зрозуміти алгоритм цього читання по складах.
Тоді через декілька днів дитина
почне читати більш складні склади:
ЖУ, ВЕ, ДО,
тобто з шиплячими і глухими приголосними.

6. Вчимо складні склади.
Поки ще рано переходити до читання книг, краще добре закріпити читання
по складах, щоб дитина ґрунтовно зрозуміла механізм складання
складів, а з них — вже слів.
Починайте вивчати склади, в яких голосна йде попереду приголосної:
АВ, ОМ, ВУС, ЕХ і т.д.

7. Вчимо читати перші прості слова.
А ось вже тут можна починати
вчити перші нескладні слова:
МА-МА, РА-МА, МО-ЛО-КО.

8. Щоб навчити дитину добре
читати, обов’язково стежте за вимовою складів.
Увага: деякі батьки і навіть
вчителі і вихователі в дитячих
садах змушують дітей співати склади. Діти звикають до цього і починають співати їх постійно, при цьому
навіть проміжки між словами не роблячи. Тобто
«ма-ма-ми-ла-ра-му»
співається такими дітьми на одному диханні.
А деякі діти навіть примудряються співати весь текст абзацу,
не роблячи пауз навіть коли стоять крапки, коми або окличні
(запитальні) знаки.
Тому: якщо ви вчите дитину читати, вчіть добре відразу — не дозволяйте дитині співати все підряд,
обов’язково змушуйте її робити
паузи між словами і між реченнями. Відразу навчіть дитину так:
проспівали слово, пауза, проспівали друге, пауза.

9. У якому віці треба навчати дитину читати?
Не квапте події. Якщо вашій дитині
3 або 4 роки, їй зовсім не хочеться сидіти над книгами, швидко читати
чи складати букви в склади.
В цьому віці ще рано починати вчити дитину читати, якщо звичайно,
вона сама не виявляє особливого бажання оволодіти грамотою.
Інша справа, 5 і навіть 6 років —
в цьому віці дітей обов’язково треба навчити читати і писати основні фрази друкованими літерами
(«МАМА», «КОРОВА», «МОЛОКО»). Зазвичай з цим справляються вихователі в дитячих садах.
Але ті діти, які не ходять в садок, обов’язково повинні отримати
ці знання від батьків або бабусі з дідусем, або від репетитора. Справа
в тому, що сучасна програма
навчання в школі вже передбачає те, що дитина приходить у перший
клас вже вміє читати по складах.

10. Вчимося граючись.
Не намагайтеся відразу навчити
дитину читати швидко або виразно.
В першу чергу, вона повинна навчитися складати склади самостійно,
читати їх у книжках, складати слова і пропозиції, тобто оволодіти технікою читання. Нехай спочатку це
буде дуже повільно і трохи
складно для дитини, але ви повинні спокійно виправляти її помилки.
Адже гра — це завжди розслаблення, відсутність стресу.
А саме це і потрібно, щоб дитина зрозуміла усе, що від неї
вимагають дорослі.

Матеріал з сайту РІВНЕ 1. https://rivne1.tv/news/60957-
yak-shvidko-ta-yakisno-navchiti-
ditinu-chitati-10-porad

Малюнок з сайту
https://gamesforkids.
projectorigin.org/
uncategorized/%D1%87%
D0%B8-%D0%B2%D0%B0%D0%B
6%D0
%BA%D0%BE-%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0
%B8%D0%BD%D1%96-%D0%B2%D0%B8%D0%B2%
D1%87%D0%B8%D1%82
%D0%B8-%D0%BB%D1%96%D1%
82%D
0%B5%D1%80%D0%B8/

Зразок терапевтичної казки

(для подолання телевізійної та комп’ютерної залежності у дітей)

Приклад заняття з використанням казкотерапії

Тема: Що означає бути добрим?

Мета:
· допомогти дитині усвідомити свій внутрішній світ та особистісні цінності;
· развинути самосвідомість дітей;
· підтримати мотивацію дітей у вивченні та усвідомленні самих себе.
Обладнання: альбом, кольорові олівці, фломастери, індійська народна казка «Чи пам’ятають на світі добро?» (скорочений та адаптований варіант).

Хід заняття

Читання (розповідання) казки «Чи пам’ятають на світі добро?»

Дуже-дуже давно у темних густих джунглях жили тигр і тигриця і було у них троє малюків. Став тигр старіти і слабіти, відчув що скоро помре. Покликав до себе своїх дітей і оголосив їм прощальний заповіт:
– Діти мої, – сказав тигр, – пам’ятайте, що тигр – цар лісів, полює за всіма звірами, і не сміють вони йому заперечувати. Є тільки один звір, від якого я хочу вас застерегти, один він сильніший та хитріший від тигра. Звати його Людина, і перед смертю застерігаю вас: бережіться, не полюйте на нього і не убивайте його.З цими словами старий тигр ліг на бік і помер.Із трьох малюків двоє старших були розумні і дотримуватися поради батька: ганялися тільки за сарнами, кабанами та різними іншими звірами в лісі, а людей уникали як вогню. Але молодший був норовливим і мав свої наміри:
- Що це за істота така ця Людина? Чув я, що сили у неї не багато, та не має вона ні іклів, ні кігтів. Я одним ударом долаю і оленя і кабана, подолаю і Людину.Не зупинили молодого тигра ні благання матері, ні братів, що застерігали його і нагадували заповіт тигра-батька. Прокинувся він на світанку і пішов шукати Людину.Зустрівся йому на дорозі старий буйвол. Спина його була вся у смугах від старих ударів батогом. Тигр ніколи не бачив людини і запитав буйвола:
– Хто ти? Може Людина?
– Ні, я тільки старий, бідний буйвол.
– Ось як, – сказав тигр. – Тоді, може ти розкажеш мені, що це за істота така Людина, бо я хочу знайти її та вбити.
– Стережись, молодий тигр, – сказав буйвол, – це небезпечна та підступна істота. Багато років я був слугою Людини: носив важкі ноші на своїй спині і стер ними свої боки. Поки я був молодим і сильним, чоловік цінив і годував мене, а тепер, коли я став старим та слабким і не можу більше працювати на нього, він вигнав мене в ліс. Стережись, стережись Людини, не шукай її і не намагайся вбити, вона хитра і небезпечна.Тільки розсміявся молодий тигр і пішов своєю дорогою.Через якийсь час зустрів він старого слона, який пасся на галявині. Шкіра його була вся в зморшках та складках, очі були мутними від старості, за вухами виднілись великі рубці там, де його били по голові палицею.
– Що ти за звір? – запитав тигр. – Може людина?
–Ні, я тільки старий слон.
– Ось як? Ну, якщо ти такий старий, то може ти знаєш, що це за звір такий, Людина? Хочу знайти її, вбити та з’їсти.
– Стережись, молодий тигре, не полюй на Людину, це підступний і небезпечний звір. Поглянь на мене, я – великий і сильний, і що ж? Людина підкорила мене, навчила і зробила своїм слугою на багато років. Поки я був молодим, чоловік годував мене та доглядав. Але коли я став старим та не можу більше працювати, мене вигнали в ліс і перестали про мене піклуватися. Послухай мене, не чіпай Людину, бо потрапиш у біду.Молодий тигр тільки розсміявся у відповідь і пішов своєю дорогою.Через якийсь час почув він, що хтось рубає дрова, підкрався ближче і побачив лісоруба. Подивився, подивився на нього і запитав його, що він за звір. Лісоруб відповів:
– Ну і невіглас же ти, тигр. Невже ти не знаєш, що я людина?
– Так, – сказав тигр, – от мені пощастило; я шукав людину, щоб вбити її і з’їсти, ти мені якраз і знадобишся.
Почув це лісоруб і розсміявся:
– Вбити і з’їсти мене? Ти напевне не знаєш, що людина дуже хитра, щоб її міг з’їсти тигр? Пішли до мене і я тобі покажу таке, що тільки людина знає і тобі корисно буде це знати.Тигру це сподобалось, і пішли вони разом, поки не прийшли до міцного будинку, де жив чоловік.
– Що це? – запитав тигр.
– А це називається дім, – сказав чоловік. – Я покажу тобі, як ним користуватись.Зайшов до будинку і зачинив за собою двері.
– Ось бачиш, – сказав він тигру, –які дурні тигри, порівняно з людьми. Живете ви собі в ямі у лісі, на холоді,дощі та спеці, і всієї вашої сили не вистачить, щоб збудувати дім. А я ось слабший від тебе, а вибудував собі чудовий дім, де живу собі в своє задоволення.
– Ні, – розлютився тигр, – ти, жалюгідне, беззахисне створіння, живеш в такому будинку, а я, такий сильний, красивий, з кігтями та іклами стою зовні? Я повинен бути у будинку, а не ти. Виходь негайно і поступись мені місцем.
– Добре, – сказав чоловік, впустив тигра, а сам вийшов. Міцно зачинив будинок, взяв сокиру на плечі і пішов, залишивши тигра помирати від голоду та спраги.Скоро тигру набридло сидіти у будинку і захотів він вийти з нього.Як він не намагався, але нічого не виходило. Почали його мучити спрага і голод. Пройшов деякий час, стало йому зовсім погано. Дивиться тигр у щілинку і бачить: прийшла сарна напитися до річки, що текла поблизу дому.
– Сестричко сарна, відчини двері, випусти мене, гину я.
Злякалась сарна, почувши тигра, але побачила, що він міцно закритий – заспокоїлась.
– Прикро мені чути про твою біду. Тільки я боюсь, що коли я випущу тебе, ти мене вб’єш та з’їсиш.
– Що ти, ні, обіцяю. Випусти мене!
Пожаліла сарна тигра, відчинила двері. Тільки тигр вискочив із дому, так і схопив сарну.
– Шкода мені тебе, сестричко, тільки я так зголоднів, що повинен тебе з’їсти.
– Але ти обіцяв, що не будеш мене їсти. А тепер, коли я врятувала тебе, ти добра не пам’ятаєш.
– Добро? Що таке добро? – сказав тигр. – Я не вірю, щоб добро пам’ятали.
– Ні? – здивувалася сарна. – Давай запитаємо трьох живих істот, яких зустрінемо, чи пам’ятають на світі добро. Якщо вони скажуть, що не пам’ятають, ти можеш вбити мене та з’їсти. Але якщо скажуть, що добро пам’ятають, ти повинен мене відпустити.
– Згода, – сказав тигр.Пішли вони разом. Дивляться, біля дороги росте велике дерево.
– Доброго дня, дерево, – сказала сарна, – розсуди нас, будь ласка.
– У чому справа, сестро сарно? Охоче допоможу, як зможу.
– Ось яка справа, – почала сарна.Знайшла я цього тигра закритим у будинку лісоруба. Покликав він мене і попросив випустити та пообіцяв, що не з’їсть мене. Але як тільки я його випустила, він схопив мене і хотів убити та з’їсти. А коли я стала дорікати йому тим, що він добра не пам’ятає, так він сказав, що добра ніхто не пам’ятає. Ось ми і домовились з ним, що у перших трьох живих істот, які зустрінемо, ми запитаємо, чи пам’ятають на світі добро. Якщо скажуть, що не пам’ятають, то тигр може з’їсти мене, я якщо скажуть, що пам’ятають, то він повинен відпустити мене. Будь ласка, брате дерево, скажи ти нам, чи пам’ятають добро на світі?Сумно зашелестіло гілками дерево і каже:
– Радий би допомогти тобі, сестро, але мушу відповідати по совісті, так, як сам бачив. Росту я тут при дорозі і в затінку моїх густих гілок ховаються від спеки і люди і звірі. Відпочивають, насолоджуються прохолодою... А потім що? А потім йдуть собі далі, не тільки не дякують за гостинність, але ще й ламають моє гілля, щоб підганяти ним змучену худобу... Чи це означає «пам’ятати добро»? Ні, добра на світі не пам’ятають.
Бідна сарна зовсім занепала духом, і пішли вони далі. Бачать, пасеться буйволиця і її телятко. Буйволиця їсть суху і низьку траву, а телятку залишає високу та соковиту. Підійшли вони до буйволиці, лань і каже:
– Доброго дня, тітонько буйволице. Ось ми з тигром хочемо з тобою порадитись в одній справі. І розповіла сарна про свою сумну пригоду.
Подивилась буйволиця своїми великими очима на тигра, потім на сарну і каже:
– З радістю допомогла б тобі, сестро лань, але треба казати так, як я дійсно бачила на світі. Розсуди сама: ось є у мене телятко.
Поки воно маленьке, роблю все, що можу, щоб воно було ситим та щасливим. А коли воно підросте і стане міцним та сильним, чи буде пам’ятати про свою стареньку маму? Чи пригадає те, що вона робила заради нього? Чи буде воно берегти мою старість? Ні, живу я давно і скажу: добро на світі не пам’ятають.
Зовсім знітилась сарна, почувши таку відповідь. А тигр тільки й радіє.
Залишилось запитати ще кого-небудь, щоб закінчити суперечку. Рушили вони далі. Дивляться – скаче по дорозі заєць.
Зупинили вони його та й питають:
– Доброго дня, зайчику, – каже лань, – можеш розсудити нас з
тигром, справа не довга.
– Охоче, – каже заєць, – розповідайте у чому справа.
– Ось як було діло... – і розповіла сарна зайцю, як все сталося.
– Ой, сестро, дивна це справа. Щоб розв’язати таку складну задачу, треба мені все добре взнати та зрозуміти. Подивимось, як все було: ти, сарна, була зачинена у будинку лісоруба?
– Та ні, – загарчав тигр – це я був зачинений!
– Так, так, – каже заєць, – тебе зачинила сарна?
– Зовсім ні, – заперечила сарна, – ти, здається нічого не розумієш. Давай я тобі все добре поясню.
– Так, так, справа я бачу дуже складна, – відповів заєць, – відразу і не зрозумієш. Треба піти на те місце, де все сталося. Там ви мені все покажете і поясните.
Погодились на це тигр і сарна і пішли до будинку лісоруба.
– Ну ось тепер, – каже заєць,– ви мені все покажете і зрозуміло поясните, як було насправді. Ти де була, сестричко-сарно, коли тебе тигр помітив?
– А ось тут, – і сарна побігла до води, – я пила воду.
– А ти, дядечко тигр?
– А я був тут, всередині будинку, – сказав тигр і ввійшов до будинку.
– А двері були зачинені, так?
І заєць зачинив двері на засув.Потім він пішов з сарною, а тигр залишився в будинку і загинув.
Використані джерела
1. Авторська розробка Хижняк Л.О.
2. Казкотерапія. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://mamka.info/index.php?topic=4855.0
3. Особливості застосування ігрового методу та засобів мистецтва у психокорекційній роботі. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.br.com.ua/referats
/Psychology/82701-5.html

Фізичні вправи для дітей із порушенням мовлення .

У дітей з порушенням мовлення спостерігається порушення
загальної і дрібної моторики,
недостатність рухової сфери
різного ступеня, дихання
поверхневе,
а також - порушення рівноваги і
тонусу м'язів, уповільнення
рухів.
Більшість дошкільників з порушенням мовлення мають
супутні порушення рухового
апарату,
а саме порушення постави та формування зводу стопи.
Тому потрібно максимально
спрямувати свою діяльність для виправлення даних порушень.

Спеціальні корекційні завдання:
- коригування моторної сфери, відповідно до порушень;

- вироблення чітких координованих рухів під словесний супровід;

- розвиток дрібної моторики, ручної вправності;

- навчання правильному диханню; - розвиток здатності орієнтуватися в просторі;

- формування в процесі фізичного виховання просторових і часових

Серед вправ на формування рухових умінь і розвиток
фізичних якостей
виокремлюють вправи на:
- тренування рівноваги;
- розвиток і вдосконалення координації рухів;
- розвиток гнучкості, відновлення еластичності м'язів;
- формування загальної витривалості.

Коригувальні вправи
сприяють гармонізації розвитку
дітей та зміцненню основних
груп м'язів, закріпленню
фізіологічно правильної
постави.
До них належать вправи на:
· формування та корекцію постави;
· формування зводу стопи;
· зміцнення м'язів черевного пресу.

Дихальні вправи
рекомендовано виконувати в повільному темпі, без напруження,
з паузами для відпочинку.

Вправи на розслаблення
та напруження м'язів сприяють
корекції (регуляції) тонусу м'язів. Особливо корисно виконувати їх
із різною ампулітудою та
швидкістю.
Оскільки в дітей з порушеннями мовлення тонус м'язів змінений,
то вправи на розслаблення та напруження м'язів є незамінною складовою роботи з фізичного виховання.

Одним з найефективніших засобів впливу на рухову сферу дітей із порушеннями мовлення є
ритмічна гімнастика.
Основною структурною одиницею ритмічної гімнастики є композиція,
тобто злита за технікою
виконання й безперервна за
змістом рухлива
вправа.

З метою розвитку
дрібної моторики рук
доцільно використовувати
такі вправи:
1)рухи прямих пальців рук з промовлянням речитативів,
віршів, казок - руки пальцями
двох рук водночас, окремо
пальцями правої та лівої рук чи почергово;
2) згинання та розгинання
пальців рук - на двох руках
водночас, окремо пальців
правої та лівої рук
чи почергово;
3) виконання обертальних рухів
кистями рук та кожним
пальцем; постукування пальцями
рук по різних поверхнях.

Ефективним для розвитку
мовлення дітей та поліпшення координації рухів є стимулювання мовленнєвих та рухових центрів на стопах і долонях за допомогою механічного масажу різними предметами, як-от:
кульки, масажні м'ячики, горіхи, еластичне кільце.
Стопа й долоня є
«дзеркальним відображеннями» організму людини,
тому стимулювання певних
точок на них є своєрідним
дистанційним керуванням органами й системами.
Масаж кулькою су-джок

Вправа «Кулька

Кульку в руку ми візьмемо,

З кулькою ми гру почнемо.

(катають кульку лівою рукою по правій долоні)

А ця кулька непроста,

Подивіться, ось яка.

стискають і розтискають кульку в правій руці

(Вправу повторюють лівою рукою.)

Вправа «Черепаха»

Йшла велика черепаха

І кусала всіх від страху,

(катають кульку між долонями)

Кусь, кусь, кусь, кусь,

( беруть кульку правою рукою, пальці якої складають «щіпкою»,

ритмічно натискають на кульку)

Нікого я не боюся.

катають кульку між долонями

(Вправу повторюють лівою рукою.)

Для відновлення після занять і зняття напруження з м'язів
та інших органів можна використовувати
такі вправи:

1)релаксаційне масажування шкіри
на ділянках мовленнєвого апарату та дихальних шляхів;

2) масаж кистей рук і пальців
- прийом поглажування та легкого розминання.

Під час рухливих ігор та розваг
маємо звернути увагу на
правильне узгодження рухів та мовлення під час виконання
окремих рухових дій, оволодіння навичками правильного дихання, зокрема подовжений видих
ротом, діафрагмальний
вдих носом.

-Інформація взята із сайту:
http://leleka.rv.ua/fizychne-
vyhovannya-ditey-z-
porushennyam-
movlennya.html

Робота над загадками.

Із загадками діти знайомляться ще в дошкільному віці. Загадки - це короткий образний опис якогось предмета чи явища. У них загадані предмети зображено за допомогою інших, що мають певну подібність з тими, які треба відгадати. Загадка вимагає від дитини кмітливості, спостережливості, уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати. Вона навчає образно мислити, розуміти переносне значення слів, виразів.Загадка часто сприймається як щось беззмістовне. У процесі відгадування беззмістовне зникає, а предмет розкривається. У загадках загаданий предмет чи явище можуть бути зобра­жені за зовнішніми ознаками, за дією, яку виконує предмет, за властивостями. Подаються загадки у формі розповідного ре­чення або запитання, але найчастіше - у формі вірша.
Загадка має три «таємниці»:
· предмет, про який вона складена, не називається;
· йдеться про схожий на нього предмет;
· називаються ознаки загаданого предмета, за якими можна його визначити.
Загадки - багатий матеріал для опанування учнями навич­ки читання. Вони мають співзвучні закінчення, а це розвиває в дитини чуття ритму, сприяє виникненню здогадки під час чи­тання, позитивно впливає на пришвидшення темпу читання. Виникнення загадок ніколи не пов’язувалося з дітьми. Але діти їх дуже люблять. Чому? Італійський письменник Джанні Родарі вважав, що загадки в концентрованій, майже символічній формі відображають дитя­чий досвід пізнання дійсності.
У літописах збереглися дані про те, що загадками користу­валися державні діячі та дипломати Київської Русі, надаючи своїй мові лаконізму, метафорич­ності, уникаючи зайвої прямоти у відповідях.
Розглядаючи побудову загадки, треба зуміти побачити, як вона загадується, тобто як створюється загадковість, незро­зумілість і як дається ключ до їх відгадування. Центральний прийом загадки - метафора. Відгадати загадку - означає роз­шифрувати метафору. Метафора в загадках створюється на співвіднесенні окремих ознак, які виділяються загадкою, з предметом порівняння, тобто метафоричним образом. Широко застосовується у загадках рима .
Оскільки рівень читацького сприймання тексту визначаєть­ся увагою до всіх слів, то перше слово - загадка. Необхідно да­ти можливість дітям поміркувати, що воно означає, від яких слів утворене. У дітей недо­статньо життєвого досвіду для їх відгадування: на щось вони не звертали уваги, чогось не бачили, деякі слова є незрозумілими. Тому потрібна ґрунтовна підготовча робота, під час якої відкриється шлях до таємниці (перенести дітей в уяві на місце, де будемо шукати відгадку; пригадати ознаки предметів, про які загадка, провести словникову роботу).
Основною особливістю загадки є таємничість, метафоричне зображення предмета. Дітей треба зацікавити пошуком, від­криттям, як ця загадковість створена. Результатом цього від­криття буде знайдена відгадка.
У процесі роботи із загадкою потрібно викликати в дітей за­хоплення народною кмітливістю, спостережливістю, красою. Учні виразно читають загадки, пробують їх самі складати, шукають у збірках усної народної творчості, запам’ятовують їх, загадують іншим, розгадують.
Загадки про неживу природу
Він скрізь: у полі і в саду,
А в дім не попаде,
І я тоді лиш з дому йду,
Коли вже він не йде. (Дощ)

З небокраю, з-за діброви,
Вийшли воли чорноброві:
Принесли водиці дзбан,
Полили і ліс, і лан. (Хмари)
З небесної діжки
Крижані горішки
На землю упали,
Шкоди нам завдали. (Град)

Торох, торох,
Розсипався горох.
Почало світати –
Нема що збирати. (Зірки)

Якщо руки ваші в ваксі,
Якщо на ніс сіли клякси,
Хто тоді ваш перший друг,
Змиє бруд з лиця і рук? (Вода)

Щось у небі синім - блим!
Розкотився в небі грім
Та гуркоче вдалині.
Що за дивні ці вогні? (Блискавка)

Він шепоче: «Шу-шу-шу…
Листя обірвать спішу.
З ним я у осіннім гаї
У таночку покружляю». (Вітер)

Уночі понад водою
Білий дим пливе рікою.
Тільки сонечко засяє –
Білий дим кудись тікає. (Туман)

Він жовтенький і сипучий,
У дворі лежить у кучі.
Якщо хочеш – можеш брати
І фортецю будувати.
Тільки воду мусиш мати. (Пісок)

Загадки про живу природу

Я на сонце дуже схожа –
Золотиста, ніжна, гожа.
Рано-вранці розквітаю.
Відгадати вам неважко,
Що за квітка я ? (Ромашка)

Навесні старий садок
Вкрив барвистий килимок,
І над вишнями в гіллі
Загули, мов дзвін… (Джмелі)

Що це за будинок
Ходить без доріжки,
Схожий він на колобок,
А під дахом ріжки? (Равлик)

Загорнулася в клубок
Ціла купка голочок.
Лис підбіг, голки понюхав.
Потім довго носа чухав. (Їжак)

Навіть в спеку, відчайдуха,
Не скидає він кожуха.
Взимку ж холоду боїться.
Лізе до барлогу грітись. (Ведмідь)

По траві повзла змія.
Налякався добре я.
Від гадюки біг чимдуж,
А то виявився … (Вуж)

Всюди проживають,
По шість ніжок мають,
Можуть мати й крила.
Але це – не пташки.
Дітки, відгадали?
Звісно, це - … (Комашки)

Хто крилатий, гарний, гожий,
На красиву квітку схожий,
Має довгий хоботок,
П’є нектар ним із квіток? (Метелик)

Матеріал з сайту ВСЕОСВІТА
(автор Павлюк Юлія Василівна)
https://vseosvita.ua/library
/z-dosvidu-roboti-robota-
nad-zagadkami-78285.html

Казкотерапія

Казка допомагає подолати страхи, невпевненість, допомагає фантазувати, приймати правильні рішення та розуміти, що всього можна досягти, якщо є бажання.
Казкотерапія – це один із ефективних методів роботи з дітьми, які зазнають тих чи інших емоційних та поведінкових труднощів. Суть цього методу у створенні особливої казкової атмосфери, яка робить мрії дитини дійсністю, дозволяє дитині вступити у боротьбу зі своїми страхами, комплексами.
Основний принцип казкотерапії – цілісний розвиток особистості, турбота про душу, зцілення казкою.
Казкотерапія добре долає у дітей високий рівень тривожності, різноманітні страхи, агресивність, адаптує до різних дитячих колективів. Казкотерапію можна використовувати у роботі з агресивними дітьми, невпевненими, сором’язливими, а також у випадках різного роду психосоматичних захворювань.
Процес казкотерапії дозволяє дитині усвідомити та проаналізувати свої проблеми, побачити шляхи їх вирішення.
Суть методу казкотерапії полягає в тому, що казка доступно пояснює, що добре, а що погано. На прикладі позитивних персонажів дитина вчиться бути хорошою, а негативні герої казок викликають у неї лише негативну реакцію. Негативний герой завжди залишається покараним, а доброму дістається красуня-принцеса й півцарства на додаток.
Терапевтична казка відрізняється від звичайної тим, що її вигадують спеціально з урахуванням особливостей дитини. Тобто її головний герой схожий на дитину, він переживає ті ж проблеми й емоції. Він бореться, наприклад, з темрявою, й за його вчинками дитина може бачити, що це насправді не так уже й страшно. Або, навпаки, героя казки доля карає за те, що він не миє руки або не слухається батьків.
Головне завдання казок: через казкові події показати герою ситуацію з іншого боку, запропонувати альтернативні моделі поведінки.
Казка використовується батьками, вчителями, психологами для підготовки дитини до школи, організації її входження у простір шкільного життя. Казкотерапія дозволяє опанувати позитивними моделями поведінки, знизити негативні емоції, рівень тривожності. Спілкування дітей із казкою допомагає їм впоратися зі своїми негативними станами, невпевненістю, лінню, небажанням пізнавати нове тощо.
Оволодіти в повній мірі методикою казкотерапії під силу психологам-спеціалістам. Але окремі елементи можуть використовувати і батьки дитини вдома.

Як роботу над казкою можна організувати в сім’ї.

Алгоритм підбору (складання) терапевтичної казки

• Чітко визначте проблему, яку слід вирішити.

• Підберіть можливі шляхи її подолання у реальному житті.

• Втільте в характері головного героя казки (це може бути вже існуюча казка) ті риси, страхи, комплекси, яких слід позбутися.

• В процесі розгортання подій казки головний герой має позбутися своїх недоліків.

Пам’ятайте:
Перед тим, як розповісти казку дитині потрібно самому прочитати та проаналізувати її.
Не можна уривати свій переказ перекладом чи поясненням, бо порушиться цілісне сприйняття твору. Зробіть це після переказу.
Переповівши казку слід провести словникову роботу, пояснивши незрозумілі слова.

Алгоритм підбору (складання) терапевтичної казки

· Чітко визначте проблему, яку слід вирішити.

· Підберіть можливі шляхи її подолання у реальному житті.

· Втільте в характері головного героя казки

(це може бути вже існуюча казка) ті риси, страхи, комплекси, яких слід позбутися.

· В процесі розгортання подій казки головний герой має позбутися своїх недоліків.

Основні прийоми роботи з казкою

· Аналіз казок.

Мета – усвідомлення, інтерпретація того, що стоїть за казковою ситуацією, конструкцією сюжету, поведінкою героїв. При цьому дитині пропонується відповісти на ряд запитань: «Як ви думаєте, про що ця казка?», «Хто з героїв найбільше сподобався і чому?», «Чому герой зробив ті чи інші вчинки?», «Як герой знайшов вихід із складної ситуації?» тощо.

· Розповідання казок.

Прийом спрямований на розвиток фантазії та творчої уяви. Дитині пропонується розповісти казку від першої або третьої особи, а також від імені інших казкових героїв. Наприклад, можна запропонувати розповісти казку про колобка від імені лисиці, Баби Яги або Василіси Премудрої.

· Переписування казок.

Переписування і дописування авторських і народних казок має сенс тоді, коли дитині не подобається щось у сюжеті казки, поворот подій, певні ситуації, в які потрапляють герої, кінець казки тощо. Це – важливий діагностичний матеріал. Переписуючи казку, дописуючи свій кінець або вставляючи інші персонажі у казку, дитина сама обирає найбільш відповідний її внутрішньому стану сюжет і знаходить той варіант руйнування ситуацій, який дозволяє звільнитися їй від внутрішньої напруги. В цьому полягає психокорекційний сенс переписування казки.
· Постановка казок із допомогою ляльок. Працюючи з лялькою, дитина бачить, що кожна її дія негайно позначається на поведінці ляльки. Це допомагає їй самостійно коригувати свої рухи і робити поведінку ляльки максимально виразною. Робота з ляльками дозволяє удосконалювати і проявляти через ляльку ті емоції, яких зазвичай дитина з якихось причин не може собі дозволити проявляти.

· Малювання за мотивами казки.

Вільні асоціації дитини виявляються в малюнку. Малюнки аналізуються, обговорюється поведінка і мотиви дій персонажа, діти дають їм оцінку: добре – погано.

· Програвання епізодів казки. Програвання епізодів казки дає можливість дитині відчути деякі емоційно значущі ситуації і пережити певні емоції.

· Переказ. Запропонуйте дитині переповісти казку комусь із рідних.

Стежте за мовою дитини, правильністю побудови речень, щоб вона не пропускала істотних деталей.

· Складання казок – це так цікаво й корисно! З одного боку цей процес сприяє розвитку уяви, з іншого – дозволяє дитині повідомити оточуючим про свої проблеми. Краще не втручатися в те, про що та як вигадує дитина. Хоча на початковому етапі, щоб показати приклад, можна скласти казку разом з нею. Почута від дитини казка допоможе усвідомити її проблеми і труднощі.

Рекомендації дорослим щодо складання терапевтичної казки

Казку для казкотерапії найчастіше складають для кожної дитини окремо, з урахуванням її особливостей, відштовхуючись від тих проблем та страхів, які притаманні конкретній дитині. Така казка повинна надати дитині можливість вдатися до самоаналізу. Головний герой переживає ті ж емоції, що і дитина, долає ті ж страхи та комплекси, знаходить виходи із проблемної ситуації. Дитина порівнює себе з персонажем, аналізує його поведінку і, як результат, вчиться долати труднощі різного характеру у реальному житті, позбувається тих недоліків, які притаманні їй зараз.

Фізичні вправи для дітей із порушенням зору.

Дошкільний вік - це період найбільш інтенсивного фізичного розвитку організму людини.
В цей період закладаються основи фундаменту здоров’я людини.
Але в останній час значно збільшилася кількість дітей, які мають відхилення у психічному і фізичному розвитку.
Особливе місце в дитячій патології займає порушення зору, яке може призвести до сліпоти.
Тому фізичне виховання таких дітей повинно здійснюватися під постійним лікарським контролем.
Виражене зниження зору, яке є у дитини від народження або виникає в ранньому віці, призводить до виникнення вторинних відхилень, які можуть проявлятися в порушенні орієнтування у просторі, у гальмуванні формування предметних і просторових уявлень.
Багато дітей з порушенням зору соматично слабкі, у них частіше, ніж у дітей з нормальним зором, проявляються зміни зі сторони інших органів і систем організму.

Загальнорозвиваючі вправи для дітей з порушенням зору
На заняттях, проводячи
загальнорозвиваючі вправи, часто використовуємо ті, які імітують рухи тварин, птахів.
Це допомагає внести в комплекс елемент інтересу, забави, а також сприяє розширенню зорових уявлень про навколишній, закріплення зорового образу про реалії навколишньої дійсності.
Ось деякі з вправ:
1. Імітація ходьби слона
- спина пряма, руки на поясі, ходьба великими кроками;
2. Імітація ходьби пінгвіна
- спина пряма, ходьба частими дрібними кроками;
3. Імітація рухів птахів
(півня, страуса, чаплі). При виконанні вправи стегно виноситься вперед ноги повинно бути високо підняті, спина пряма, плечі розгорнені, дивитися вперед-вгору;
4. Імітація рухів гусака.
Виконувати вправу з в.п. вприсядки, руки на поясі, спина пряма;
5. Імітація руху польоту птахів. Виконують рухи руками вгору і вниз (помах крил птахів) в бігу;
6. Імітація руху черепахи.
З в. п. в присядки, руками ззаду спертися об підлогу, пересуватися за допомогою рук і ніг:
а) виконувати вправу обличчям вперед;
б) виконувати вправу спиною вперед.
7. Імітація рухів тварин
(кішки, собаки і т. д.). Спираючи на підлозі на прямі руки і ноги, високо підняти таз, опустивши голову.
8. Імітація стрибків зайця.
Стрибки виконуються в напівприсяді.
9. Імітація стрибків жаби.
10. Стрибки на одній нозі:
чергуючи по дві стрибка на кожній нозі певне число разів.

Загальнорозвиваючі вправи, які можна поєднувати з рухом очей
При виконанні цих вправ голову не повертати, рухи очима виконувати повільно:
1. В. п. - Лежачи на спині,
руки в сторони, у правій руці яскравий м’яч. Руки з’єднати попереду (по відношенню до тулуба), передати м’яч у ліву руку. Повернутися в і. п. дивитися на м’яч. Повторити 10-12 разів (залежно від віку);
2. В. п. - Лежачи на спині,
руки опущені вздовж тулуба, у правій руці м’яч. Підняти руку з м’ячем вгору (за голову) і, опускаючи її, передати м’яч в іншу руку. Те ж іншою рукою. Дивитися на м’яч. Повторити 5-6 разів кожною рукою. При підніманні руки - вдих, при опусканні видих;
3. В. п. - Лежачи на спині,
руки в сторони. Виконувати схресно рухи прямими руками. Стежити за рухом кисті однієї, потім іншої руки. Виконувати 15-20 сек. Дихання довільне;
4. В. п. - Сидячи на підлозі,
упор руками ззаду, прямі ноги злегка підняті. Виконувати ними схресно рухи 15-20 сек. Дивитися на носок однієї ноги. Голову не повертати. Дихання не затримувати;
5. В. п. - Те ж.
Одна нога кілька піднімається, інша опускається, потім навпаки. Дивитися на носок однієї ноги.
Виконувати 15-20 сек.;
6. І. п. - Сидячи на підлозі,
упор руками ззаду. Мах правою ногою вгору - вліво. Те ж лівою ногою вгору - вправо. Дивитися на носок.
Повторити 6-8 разів кожною ногою
(на носки ніг одягаються кольорові товсті гумки для волосся);
7. В. п. - Стоячи,
тримати гімнастичну палицю вгору, прогнутися - вдих, опустити палицю - видих. Дивитися на палицю.
Повторити 6-8 разів;

Рухливі ігри для сліпих
та слабозорих.
Рухливі ігри є найсильнішим засобом всебічного розвитку та виховання сліпих та слабозорих дітей. Особливі діти люблять гратися так само, як і всі, можуть гратися майже в будь-яку гру, тільки їх потрібно навчити грати, допомогти опанувати гру.
Ігри повинні бути адаптовані до індивідуальних особливостей дитини. Важливою умовою організації ігор зі є чітка взаємодія батьків, педагогів, лікарів.
Інформація взята із сайту
https://studfile.net/preview
/8152722/page:4/

Проведіть з дітьми більше часу. Пригадайте своє дитинство.
Ігри , розваги, дозвілля...
Ігри бувають різні. Давайте пограємо в логопедичну гру. Цікава програма, що дозволяє пофантазувати та корисно провести час зі своїми дітками.
Мета даної гри: розвивати рухливість органів артикуляційного апарату, сприймати та розуміти звернене мовлення дорослого, збагачувати словниковий запас та мовленнєвий досвід дитини, розвивати уяву та зв"язне мовлення.
Казочка починається....прокинувся вранці Язик. Визирнув з хатинки. Яка погода? ( рух язика вгору...) Весняне сонечко гріє. Травичка росте ( рух язика вниз) Язик вийшов на прогулянку. Зустрів Жабку (посміхнутись), зустрів Слоненя ( губки у трубочку), зустрів Бегемотика ( широко відкрити ротик або порухати нижньою щелепою) Друзі весело грались м"ячиком.( рухи язика в ротику від щоки до щоки) Просто і цікаво. Спробуйте - не пошкодуєте!
Посилання:
https://wordwall.net/ru/resource/
942793/%D0%B0%D1%80%D1%82
%D0%B8%D0%BA%D1%83%D0
%BB%D1%8
F%D1%86%D1%96%D0%B9
%D0
%BD%D0%B0-%D0%B3%D1%96%D0%BC%D0%
BD%D0%B0%D1%81%D1
%82%D0%B8%D0%BA%
D0%B0

Спочатку можна розглянути та назвати картинки. Потім виконати запропоновані вправи відповідно картинці. І крутити колесо , щоб придумати свою історію)

Розвиток рухливості органів артикуляційного апарату.
Недоліки мовлення можуть виникати внаслідок слабкості м'язів язика, губ або через порушення координації рухів, що проявляється в невмінні виконувати язиком чи губами точні цілеспрямовані рухи. Для подолання та з профілактичною метою потрібно проводити спеціальну артикуляційну гімнастику, яка спрямована на розвиток рухливості мовних органів, чіткості та координованості їх рухів.
Починати цю роботу слід задовго то того, як дитина навчиться розмовляти. Велику помилку роблять ті батьки, які протягом тривалого часу продовжують перетирати своїм дітям супи, перекручують м'ясо на м'ясорубку. Перетираючи їжу, ви не допомагаєте дітям, а навпаки, затримуєте розвиток рухливості артикуляційного апарату. Багато батьків скаржаться на те, що їх малюки погано жують. Їм важко з'їсти такі фрукти та овочі, як морква, яблуко, огірок.
Для того, щоб розвинути рухливість органів артикуляційного апарату, тренувати й укріпити м'язи щік та язика необхідно обов'язково давати дитині жувати такі продукти, як:
хлібні сухарики
сушені фрукти (чорнослив, курагу, родзинки)
тверді фрукти (яблуко, груша)
тверді овочі (морква, огірок)
шматочки вареного м'яса.
Часто буває так, що дитина наслідує неправильне мовлення дорослих чи однолітків. Тому намагайтеся робити так, щоб дитина чула правильне, чітке, емоційно оформлене мовлення. Слід пам'ятати, що від самого народження малюк навчається рідній мові. Тому слідкуйте за своїм мовленням: не говоріть швидко, чітко вимовляйте усі звуки, проявляйте емоції під час розповіді. Не " сюсюкайте " з дитиною, адже їй буде набагато приємніше, якщо Ви будете спілкуватися з нею, як з дорослою.

Як організувати себе та дозвілля своєї дитини у ситуації карантину?

Найперше, що варто пам'ятати усім нам це те, що у ситуації обмежень та втрати звичайної рутини, нормально відчувати тривогу чи роздратування! Щоб побороти власні емоції потрібно розуміти механізм виникнення тривоги: у ситуації, що її спричиняє у нашого мозку є дві стратегії: «уникнення» - це ігнорування проблеми або «контролю» - діяти у рамках можливого. Звичайно, що друга стратегія є найбільш ефективною. Варто, подивитись на ситуацію, що виникла, не як на проблему, а як на можливість!
А щоб знизити рівень тривожності у родині пропоную певний алгоритм для використання:
1. В ігровій формі пояснити дітям, що таке коронавірус та, що потрібно робити щоб запобігти його виникненню. Тут батькам допоможуть малюнки, складання казок, ігри про миття рук (наприклад, можна запропонувати дитині помити лапки її улюбленим іграшкам, а потім і самому малюку. Якщо у Вас двоє або більше дітей влаштуйте змагання – намалюйте на ватмані яскравий тижневий графік де за кожне миття рук дитина буде клеїти собі наліпку, перемагає той в кого наліпок більше).
2. Розробіть режим дня. Карантин – це не канікули! Підіймайтесь з ліжка не пізніше 9-ої години, разом робіть зарядку, по мірі можливості залучайте дитину до приготування сніданку (а потім і обіду/вечері), робіть перерву на «тихий час» (для малюків це перерва на сон, для старших дітей – час коли вони можуть розважити себе самостійно). Відводьте певні години для ігор та занять. Якщо мама вдома це не означає, що вона повинна цілий день розважати дітей! Чергуйтесь з іншими членами родини або використайте цю можливість для навчання дітей самостійності.
3. Займайтесь самоосвітою. Збагачуйте особистісний та батьківський досвід за допомогою корисної літератури.
4. Використайте вільний час для справ, які давно «відкладали на потім» (розберіть шафу, пройдіть цікавий онлайн-курс, зателефонуйте подрузі з якою давно не розмовляли тощо).
5. Насичуйте Ваше дозвілля позитивними емоціями та релаксацією!

Бережіть себе і Ваших близьких!

Давайте проведемо дозвілля під час карантину з користю для свого здоров'я!
Руховий режим дня ніхто не відміняв!
Не забуваємо про ранкову гімнастику, щоденну гімнастику та фізкультхвилинку ( після тривалого перегляду телевізора, телефона чи іншого гаджета)!
Під час ранкової гімнастики ваш організм прокидається і позитивно налаштовується на день. Завдяки виконанню нескладних вправ відбувається тренування серця: підвищується рівень кисню в крові. Чим вища концентрація кисню в крові, тим активніше працює мозок. Це позитивно впливає на пильність і концентрацію людини. Проявивши невелику фізичну активність в ранковий час, ви позбавите себе від нудьги на весь день.
Ранкові вправи включають основні рухи,такі як:
повороти голови,
махи руками,ногами,
ходьба,
присідання підскоки.
Вправи на розслаблення,
дихальні вправи.
Також можна використовувати м'ячики,палиці та інший спортивний інвентар.
Комплекс вправ:
В.п - основна стійка.
1-Прямі руки підняти вгору,праву ногу відвести назад на носок.
2-4 - В.п.
3 - Прямі руки підняти вгору,ліву ногу відвести назад на носок.
В.п- Основна стійка.
1-Руки в сторони.
2-Руки вгору.
3-Руки вперед.
4-Руки вниз.
В.п - вузька стійка ,руки на пояс.
1-Нахил тулуба - вперед.
2-Нахил тулуба - назад.
3-Нахил тулуба – в ліво.
4-Нахил тулуба – в право.
В.п - широка стійка,руки на пояс.
1-3-нахил тулуба вперед,руки вперед.
2-4-В.п.
Вправи виконуємо повільно, можна під музику.
Багаторічні дослідження показали, що щоденна ранкова зарядка допомагає позбутися стресу і депресії. З'являється гарний настрій, тіло наповнюється бадьорістю і енергією, нервова система приходить в тонус. Люди, що роблять зарядку вранці, не страждають песимізмом, перебувають у гарному настрої.
Заняття проводьте всі разом, використовуйте ігри, цікаві виконання вправ, давайте своїй фантазії реалізуватися і побільше смійтеся. Дивлячись на приклад батьків, діти будуть займатись ще з більшим натхненням та задоволенням. Проводьте час разом.

Артикуляційна гімнастика
Артикуляційну гімнастику бажано проводити щоденно, відводячи на неї від 5 до 15 хвилин, в залежності від віку дитини. Не перевантажуйте дитину, не вимагайте від неї виконання всіх вправ під час одного заняття.
Перед початком роботи необхідно показати дитині вправу та пояснити її виконання. Для того, щоб дитини проявила цікавість до артикуляційної гімнастики, її слід проводити в ігрові формі. Наприклад: " Язик живе у своєму будиночку – ротику. Як і в будь-якому будинку у ньому теж є свої дверцята – це губи і зуби. Подивись, як я можу відчиняти і зачиняти дверцята у своєму будиночку, а тепер спробуй ти. Язичок дуже веселий і любить перетворюватися на різні речі (вправи " Лопаточка ", "Чашечка ", " Голочка", "Трубочка", "Гірка"). А ще він, як і всі діти любить гратися – гойдатися на гойдалці вгору – вниз (вправа " Гойдалка "), грати в хованки (вправи " Змійка ", " Годинник "). Та, мабуть, як і ти він великий ласун, любить поласувати чимось смачненьким (Вправа " Смачне варення"). А як швидко він вміє скакати на конячці (Вправа " Конячка ")!"
Виконувати артикуляційну гімнастику слід перед дзеркалом, щоб дитина бачила і Ваше обличчя і своє, та могла контролювати виконання вправ.
Частіше хваліть дитину, викликайте позитивний настрій при виконанні артикуляційної гімнастики. Ні в якому разі не сваріть дитину, якщо у неї щось не виходить, або виходить не вірно, це може призвести до того, що дитина взагалі відмовиться виконувати вправи. Звичайно, спочатку дитині буде важко, але через деякий час ви помітите, що рухи стали вже менш напруженими та чіткими.

„ Лопаточка "
Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не тремтів. Утримувати 10-15с.

„ Неслухняний язичок "
Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти "пя-пя-пя", неначе поплескувати свій " неслухняний язичок " верхньою губою.

„ Чашечка "
Рот широко відкрити. Широкий язик підняти угору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати в такому положенні 10-15 секунд.

„ Голочка "
Рот відкрити. Язик висунути далеко вперед, напружити його та зробити вузьким. Утримувати в такому положенні 15 с.

„ Гірка "
Рот відкрити. Бокові краї язика притиснути до верхніх кутніх зубів. Кінчиком язика доторкнутися до нижніх передніх зубів. Утримувати в такому положенні 15 с.

„ Трубочка "
Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку. Виконувати в повільному темпі 10-15 разів.

„ Годинник "
Висунути вузький язик. Тягнутися язиком поперемінно праворуч – ліворуч. Рухати язиком з куточка рота в повільному темпі під лічбу. Виконати 10-15 разів.

„ Конячка "
Присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під'язикову зв'язку. Виконати 10-15 разів.

„ Грибок "
Відкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння. Не відриваючи язик від піднебіння сильно відтягнути вниз нижню щелепу. Зробити 10-15 разів. На відміну від вправи „ Конячка " язик не повинен відриватися від піднебіння.

„ Гойдалка "
Висунути вузький язик. Тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до підборіддя. Рот при цьому не закривати. Вправа проводиться під лічбу 10-15 разів.

„ Смачне варення "
Висунути широкий язик, облизати верхню губу та заховати язик у глиб рота. Повторити 10-15 разів.

Перелік ігор та вправ можливих для використання вдома:
- Настільні та активні ігри («Дженга», конструктори, лабіринти з мотузок, «хатинки» з простирадл, стрибки, кидання м'яча, біг, плескіт в долоні тощо. Важливо пам'ятати, що під час рухливих ігор потрібно регулювати фізичне навантаження та контролювати зовнішні ознаки втоми).
- Спільне малювання та спільна гра – допоможуть краще пізнати один одного. Наприклад, можна малювати один і той же малюнок мовчки, а потім обговорити, що в кого вийшло. Або малювати за інструкцією: хтось малює малюнок, а потім диктує інструкцію і навпаки. Такі заняття допоможуть зрозуміти наскільки налагоджена комунікація між рідними.
- Казкотерапія. Придумайте фантазійну казку разом із дитиною про членів родини, її улюблену іграшку або Вашого домашнього улюбленця. Грайте у «Словесні ігри» (придумайте кілька не пов'язаних між собою слів і об'єднайте їх в одному сюжеті, наприклад, по два в кожному реченні). Чудово казки не просто придумувати, але і оформляти. Їх можна «малювати» (робити ілюстрації), причому не обов'язково «високохудожньо», але і схематично, і асоціативно. Казки можна перетворювати в театральні постановки та пригоди, розігрувати, ліпити героїв із пластиліну або шити з підручних матеріалів тощо.
- Сенсорні ігри:
- з кольором (малювання фарбами на папері, камінчиках, склі. Це дозволить задіяти не лише зорові відчуття, але й тактильні. Можна розфарбувати воду і таким чином вивчати кольори. А щоб було ефектніше, додати трохи мила чи шампуню і отримати кольорову піну);
- з водою (вода дуже позитивно впливає на емоційний стан, допомагає розслабитись. Варіантів для ігор є безліч: переливання води по різних посудинах, створення фонтану, поставивши руку під струмінь води, ігри з лійками та інші. А якщо задіяти ванну і підключити фантазію, то вона може «перетворитись» на озеро, море та й навіть океан);
- з крупами та іншими природніми матеріалами (такі ігри чудово розвивають дрібну моторику рук, що допоможе розвитку мови);
- створення сенсорних коробок, де будуть використані не лише природні матеріали, а й улюблені іграшки дитини (це можуть бути невеличкі машинки, фігурки з конструктора. Вирізання аплікацій, малювання на манці, піску. Для цього можна скористатись і простою картонною коробкою чи мискою);
- з світлом і тінями (використовуючи лампу, ліхтарик чи свічку створимо справжній театр тіней на стіні. За допомогою дзеркала пограємось з сонячними зайчиками. А дзеркальна сфера точно приємно вразить);
- рольові ігри (такі ігри добре розвивають соціальні навички. Граючись, дитина не тільки уявляє себе в іншому образі, а й приміряє на себе інші відчуття та емоції. У грі можна зробити те, що страшно в реальному світі. Так, копіювання лікаря, продавця, вчителя дозволить адаптуватись до певної ситуації в соціумі);
Якщо ігри будуть супроводжувати ритмічними віршиками-забавлянками чи дитячими піснями, дітям буде веселіше та цікавіше і допоможе привернути їх увагу.
-Використовуйте безкоштовні інтернет-ресурси:
Дитяча кімната Arzamas– мультфільми, книжки, мелодії для дітей, відеоколекції та ігри https://arzamas.academy/special/kids;
Youtube канали – «Мамина школа», «Сreative Teacher»;
Сайт Childdevelop.com.ua та онлайн-плаформи Wordwall і LearningApps.org., що на період карантину, використовуються фахівцями «Рівненського інклюзивно-ресурсного центру» для розробки та надсилання завдань дітям з особливими освітніми потребами, а також містять цікаві інтерактивні вправи від інших спеціалістів в області дитячої психології.

https://learningappsorg/index.php?category=91&s=
https://wordwall.net/ru
/resource/1002908/%d0%bf%d1
%96%d0%b4%d0%b1%d0%
b5%d1%8
0%d0%b8-%d0%bf%d0%b0%
d1%80%
d1%83

Адаптивне фізичне виховання передбачає вміння правильно дихати.
Ще з часів древніх йогів вважалося, що правильне дихання здатне позбавити людину від багатьох хвороб.

Комплекс вправ дихальної гімнастики:

• Дорослий показує дитині, як потрібно робити правильний глибокий вдих і видих як ротом, так і носом. Для цього можна використовувати допоміжний інвентар у вигляді кульок, гумових іграшок, мильних бульбашок.
• Вимовляємо голосні звуки, то знижуючи, то підвищуючи гучність свого голосу. Дитина повинна повторювати за нами. Можна по черзі чергувати цю вправу зі співом.
• Стандартне вправа по відновленню дихального процесу – підйом рук над головою і наповнення легенів повітрям при вдиху на повні груди, а також опускання рук на видиху.

Вкінці заняття проводимо гру
«Складений ніж» - чудова гра на розтяжку та гнучкість.
Її суть : дитина грає роль складеного ножа, тобто, вона лежить в позі «ембріона» та обхвачує руками зігнуті в колінах ноги. На рахунок «один» - дитина витягує ноги та руки якомога далі один від одного, на рахунок «два» повертається у вихідне положення.
Гра проводиться в повільному темпі, можна її повторити до 10 разів.

Також для дітей з множинними порушеннями опорно-рухового апарату будуть корисні
вправи для формування вертикального положення голови.
Комплекс вправ:
( особливо вони будуть корисними дітям, які самостійно ще не тримають голови)
в.п.: лежачи на спині, руки витягнуті вздовж тіла. Підйом й опускання голови. (10-15 разів)
Розведення рук у боки , вгору і назад, колові рухи руками. По 10-12 рухів.
в.п.: лежачи на животі, руки витягнуті вперед. Підйом й опускання голови. Розведення рук у боки і назад при піднятій голові. Ноги витягнуті. Уникати підіймання тазу.
в.п.: лежачи на животі (на валику й без валика). Голова звисає через край дивана. Піднімання голови й рухи нею в усі боки. 10 – 15 разів
в.п.: лежачи на спині, голова нахилена вперед, руки схрещені на грудях, ноги зігнуті в колінних й тазостегнових суглобах i розведені в боки. Дитину плавно погойдують назад («гойдалка») і в сторони (поза Бобат).

Ігри та вправи
для корекційно - розвиткових занять з дітьми дошкільного віку.

Лексична тема " Тварини. Птахи. "

Мета. Розвивати артикуляційну моторику та здатність до звуконаслідування. Сприяти
засвоєнню дитиною вміння розуміти звернене мовлення, здатність вловлювати спільне та
відмінне у звуках і словах. Мотивувати до мовленнєвої активності. Збагачувати словник
дитини словами – назвами, словами – діями та словами – ознаками, відповідно до лексичної
теми. Вчити вживати узагальнюючі поняття. Виховувати ціннісне ставлення до природи та
живих істот.
Звуконаслідуємо.
( дорослий читає вірш, а дитина повторює звуконаслідування)
З неба грюкає ба –бах
По деревах і кущах
У гілках сховавсь тук – тук,
Як почув страшний цей звук.
Скік у кущик Пострибай,
І Цок – цок побіг у гай.
Пригадаємо назви свійських тварин.Пригадаємо назви диких тварин (звірів).Розвивальна гра "Тато, мама і малюк".
Мета гри - розвиток мовлення та знайомчство з навколишнім світом - вивчення сімейства тварин ( тато, мама, дитина).
Кіт - кішка - кошеня.
Півень - курка - курча.
Кріль - кролиця - кроленя.
Качур - качка - каченя.
Баран - вівця - ягня.
Кінь - кобила - лоша.
Гра " Злови звук "
( дорослий називає слово, дитини плескає в долоні коли чує зазначений звук).
Звук "С". Соловей, лелека, синиця, пелікан.
Звук "З". Зебра, тигр, заєць, ведмідь.
( Дбаючи про розширення загальної обізнаності дитини про навколишній світ можна переглянути відео сюжети про названих птахів та тварин)

1.https://www.youtube.com/watch?v=2uKvZJf9wEw
2.https://www.youtube.com/watch?v=OoVtl0MGAJo
3.https://www.youtube.com/watch?v=quHiHEgOG-M
4.https://www.youtube.com/watch?v=mf5PcHnSwnA

Складаємо речення за малюнками.
Беремо улюблену книжку і проговорюємо те, що роблять герої. Наприклад: Ластівка летить до.........(гладіолуса, клена, ялинки).
Але сюжет ви проговорюєте власний.

Наступне завдання.
Продовжуємо речення
Я бачу........
Я чую........

Запам'ятаємо віршик.
Песик, півник і три курки
Стали гратися у жмурки.

Гра на розвиток уяви
" Хто живе у лісі? "
( розглянути з дитиною сюжетну картину та скласти невелику розповідь з метою закріплення знань).
Це може бути будь-який малюнок.

Вправи на розвиток пам'яті:
Гра «Картинки».
Дитині на короткий час показується будь-яка картинка. Потім картинка забирається і малюку необхідно описати те, що було зображено на ній, як можна більш докладно.
Гра «10 відмінностей».
Хороший варіант ігрових картинок для дітей, це - «знайди 10 відмінностей». Цей варіант можна ускладнити. Спочатку показати для запам'ятовування одну картинку (приблизно півхвилини), потім показати другу. Дитині необхідно сказати що змінилося.
Гра «Запам'ятай зоопарк».
Дитині викладають на огляд кілька м'яких іграшок (для дошкільника не більше 7). Протягом 30 секунд необхідно запам'ятати їх розташування. Після цього дитина відвертається, а дорослий змінює місцями іграшки. Малюк повертається назад і розповідає що змінилося.
Гра «Опис».
Потрібно пригадати усі предмети побуту та інтер'єру, що знаходяться у сусідній кімнаті та описати їх.
Гра «Танцювальний гурток».
Ця гра чудово розвиває рухову пам'ять у дітей. Під веселу музику потрібно показати дитині який-небудь рух. Наприклад, присісти, встати і розвести руки в сторони. Дитині потрібно його повторити. Рухи можна ускладнювати і навіть придумати цікавий танець.
Вправи на розвиток уваги
Гра «Чотири стихії».
Можна включити веселу музику та домовитись з дитиною, що на слово «земля», дитина повинна опустити руки вниз; «вода» — витягнути руки вперед; «повітря» - підняти вгору; «вогонь» - виконувати обертальні рухи руками.
Гра «Хто уважніший?».
Дорослий зачитує 6 слів з інтервалом у 2-3 секунди. Наприклад: цукерка — троянда — шоколад — ромашка — торт — тюльпан. Після цього дитині ставляться такі запитання:
— Які назви квітів і скільки їх було у цьому списку?
— У які групи можна об'єднати ці слова?
Гра «Так чи ні?».
Дорослий зачитує твердження, а дитина повинна сказати «так» або «ні» в залежності від раціональності поняття:
Чи є в полі світлячки?
Чи є в морі рибки?
Чи є крила у теляти?
Чи є хвіст у півня?
Чи є дзьоб у поросяти?
Гра «Стеж за рухом і словом».
Дорослий говорить, що дитина повинна показати: ніс, рот, плече, вухо, але при цьому сам «помиляється» (наприклад, показує брови, а говорить «вухо»).
Вправа «Летіли дракончики».
Дорослий тихенько плескає та промовляє:
«Летіли дракончики,
Їли пончики.
Скільки пончиків,
Стільки й дракончиків.»
Після віршика дитина повинна сказати скільки разів дорослий плеснув.
Online завдання:

https://learningapps.org/2051420
https://learningapps.org/3672955
https://learningapps.org/9627468
https://learningapps.org/9688257
https://wordwall.net/ru/resource
/1040985/%d1%80%d0%be
%d0%b7%d0%b2%d0%b8
%d1%82%d0%be
%d0%ba-%d1%83%d0%b2%
d0%b0%d0%b
3%d0%b8

Пасивна гімнастика.
Дана гімнастика має окреме місце у роботі вчителя-реабілітолога, адже вона
допомагає зберегти та відновити втрачені рухи. Гімнастика знижує тонус уражених м"язів, збільшує амплітуду руху та попереджає патологічні установки.
При проведенні пасивних вправ важливо правильно визначити їхню амплітуду й швидкість, які залежать від неврологічного статусу й ступеня підвищення тонусу, адже висока амплітуда й швидкість можуть під­вищити й без того високий тонус.
Пасивні вправи можна виконувати на постійній основі. Велике значення має вибір вихідного положення, що саме по собі сприяє розслабленню спастич­них м'язів. Пасивні вправи допомагають зберігати нормальну рухливість у суг­лобах, попереджують і зменшують патологічно-підвищений тонус м'язів Пасивні рухи повинні виконуватися плавно, ритмічно, багаторазово. Кожна се­рія рухів має виконуватися в одній площині при поступовому збільшенні ам­плітуди рухів і постійному зоровому контролі .

Розпочнемо з гімнастики рук:
Розминаємо кожен палець від основи вгору, потім акуратно згинаємо і розгинає пальці;
Пропрацювуємо кисть.
Для цього кладемо руку дитини в «замок» і робимо кілька колоподібними рухів в одну і в іншу сторону.
Переходимо до ліктя.
Дбайливо згинаємо і розгинає руку в лікті, а потім робимо кілька обертальних рухів малої амплітуди в обидві сторони. Виконуючи вправу, фіксуємо лікоть однією рукою, а кисть – іншою.
Передпліччя і плече.
Кілька разів піднімаємо руку вгору і відводимо в сторону під невеликим кутом, притримуючи лікоть і кисть.
Гімнастика для ніг:
Пасивну гімнастику ніг проводимо по аналогії з руками: опрацьовуємо по черговості пальці, стопи, коліна і тазостегнові суглоби. Окремо можна помасажувати стопу, литкові м'язи і стегно.
Потім, не відриваючи стопи від ліжка, зігніть ногу в коліні на 90 ° або трохи більше, а потім таким же чином поверніть її в положення лежачи.
Корисними будуть також вправи «ножиці» і «велосипед».
М'язи живота та грудей
Ці частини тіла потрібно опрацьовувати особливо обережно. Основними маніпуляціями в цій області буде легкий масаж:
• кругове розтирання долонями і кінчиками пальців;
• поперечне і поздовжнє розминання.
І головне - всі рухи проводимо в повільному темпі, постійно контролюємо емоційний та фізичний стан дитини.

Можна подивитися цікаве заняття
https://www.youtube.com/watch?v=6mLNZxKIy94

Продовжуємо цікаво та змістовно проводити спільний час.
Ігри та вправи – корисні та цікаві!

Лексична тема. Весна. Рослини.
Мета.
Розвивати артикуляційну моторику та мовленнєве дихання . Формувати початкові знання про звук, склад,слово, речення. Збагачувати словниковий запас назвами рослин: дерев, квітів. Формувати узагальнюючі поняття. Виховувати ціннісне ставлення до природи.

Вправа «Рахуємо слова у реченнях»
Зразок: Настала весна.( Дорослий промовляє речення – дитина слухає і рахує слова. Унаочнюємо кожне слово смужкою паперу .

Настала весна. Прилетіли птахи. Прокидаються комахи. На деревах бруньки. З'явилися перші весняні квіти.

А зараз пропоную перетворитись на уважних пошуковців. Легенько торкнутись «включити» вказівними пальчиками вушка та уважно слухати слова і визначати наголошений звук.

Гра «У пошуках наголошених звуків»

Дуб, клен, мак, груша, слива, нарцис, верба, липа, береза, кульбаба, троянда, фіалка, конвалія.
( за кожен правильно визначений наголошений звук можна преміювати дитину смайликом або іншою нагородою.)
Трішки поплещемо у долоньки. Але теж з користю.

Гра «Скільки в слові складів?»
(дорослий називає слово , і разом з дитиною рахує кількість складів з допомогою хлопків)
Мак, нарцис, айстра, ромашка, жоржина, конвалія, фіалка, тюльпан, нагідки, дзвіночки, кульбабка, гладіолус.
Можна пояснити дитині, що все це можна назвати одним словом КВІТИ.
А наступна гра саме це допоможе закріпити.

Гра «Назви одним словом»
Ромашка, дзвінчок, волошка, мак – квіти

Береза, клен, тополя, горобина – дерева

Яблуня , слива, груша, черешня – садові дерева

Шишка, жолудь, горіх , яблуко – плоди дерев

Розвиток дрібної моторики для дітей з порушеннями мовлення.
Частина перша.
Тренування пальчиків покращує не лише рухові можливості дитини та готовність руки до письма, але й позитивно впливає на розвиток психічних і мовних навичок. Річ у тому, що в головному мозку людини є центри, що відповідають за мову і рух пальців рук, та які розташовані дуже близько. Стимулюючи тонку моторику і активізуючи тим самим відповідні відділи мозку, ми активізуємо і сусідні зони, що відповідають за мову. Помічено, що діти, які здійснюють численні жваві рухи пальцями рук, розвиваються в мовному відношенні явно швидше за інших. Якщо спеціально тренувати дрібні рухи кисті, розвиток мови можна істотно прискорити. У свою чергу формування рухів руки тісно пов'язано з розвитком рухового аналізатора і зорового сприймання, різних видів чутливості та орієнтації у просторі.
Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати мовлення вашої дитини, можна запропонувати їй наступні завдання:
Пальчиковий ігротренінг.
Ігри з прищіпками. Прищіпки можна перекладати з однієї мисочки до іншої, рахувати, викладати в певній послідовності, залежно від кольору, можна запропонувати дитині подарувати промінчики - сонцю. А ще прищіпки – це чудовий масажер, спрямований на активацію незрілих клітин головного мозку.
Ігри з зубними щітками. Звичайнісінька зубна щітка теж може використовуватись для масажу. Можна погладжувати руки від кінцівок пальців до ліктя, постукувати щіткою, змінюючи темп, використовуючи відповідний віршований супровід:
Он дощові краплинки торкнулися руки.
Їх зовсім не бояться всі наші малюки. (Погладжування щіткою)
Дощик крапає частіше, по руці він б'є сильніше.
Хай водичка ллється,ллється – з нею сила додається. (Постукування щіткою)
Мішечки з крупою. Скільки чудових вправ можна придумати з цією нескладною, але корисною, «іграшкою»: перебирати пальчиками наповнювач, знаходити мішечки з різним та однаковим наповнювачем; або просто «ходити» пальчиками по мішечку, промовляючи віршик або задаючи дитині напрямок. Наприклад:
Йде собачка, кіт іде
Дощик йде, і град
Ще годинник йде вперед,
Рак повзе назад.
Клубочок. Я гадаю, що в кожного вдома можна знайти клубочок. Скільки цікавих завдань можна запропонувати дитині, намотуючи нитку – називати кольори, дні тижня, пори року, слова на певний звук.
Шнурівки з вузликами. Можна разом побавитися із шнурівками, порівнювати їх за довжиною, викладати геометричні фігури, літери, цифри. Використовуючи різнокольорові шнурівки з вузликами та «крабіки» - заколки для волосся, можна закріплювати з дитиною назви кольорів, кількісну та порядкову лічбу. Запропонуйте дитині прикріпити «крабіки» на свою шнурівку за кольором, прикріпити стільки «крабіків» скільки вузликів, прикріпити заколку на певний вузлик (перший, третій) тощо.

Вправи для розтягнення уражених м'язів .
Підвищити гнучкість допомагає комплекс вправ на розтяжку. Вони дозволяють знизити рівень вираженості патологічно стану спини і хребта, покращують мобільність уражених м'язів. Більш того, подібного роду заняття дозволяють зміцнити м'язи кінцівок, що, безумовно, впливає на більш впевнені рухи руками і ногами.

Комплекс вправ для виконання вдома

• Дитину потрібно посадити в початкове положення на підлогу таким чином, щоб ноги були випрямлені, а тулуб поряд з ними створювало прямий кут і було перпендикулярно підлозі. Видихаючи, дитина повинна постаратися нагнутися так, щоб мати можливість дотягнутися пальцями рук до пальців ніг. При цьому допомога дорослого в даній вправі полягає в тому, що вона допомагає опустити корпус ще нижче, виробляючи плавні натискання на спину так, щоб лоб дитини (по можливості) теж торкнувся ніг. Повторюємо 8 – 10разів.
• Будучи в положенні лежачи на животі, дитина витягає руки вздовж тіла. Потім вона розгортає кисті рук до підлоги і робить на них упор. Поступово упираючись на руки і піднімаючи грудну клітку над рівнем підлоги, дитина тренує розтяжку м'язів біцепса, імітуючи віджимання здорової людини. Дорослий повинен стежити за тим, щоб дитина не закидала голову, і щоб його дихання було спокійним та рівним. Повторюємо 8 – 10разів.
• Наступна вправа нагадує жим нижнього преса з закиданням ніг в комплексі занять здорової людини. Початкове положення – дитина лежить на спині, руки витягнуті уздовж тіла. На рахунок «раз» він повільно і плавно піднімає прямі ноги над головою і заводить їх вгору за голову, торкаючись пальцями ніг підлоги над своєю верхівкою і не згинаючи їх у колінах, на рахунок «два» повертає їх так само повільно у вихідне положення. Протягом усього вправи дорослий контролює процес і стежить за тим, щоб руки від підлоги не відривалися. Повторюємо 8 – 10разів.
• Вихідна позиція – сидячи на підлозі з розставленими в сторони ногами. Перше рух - згинання правої ноги так, щоб її п'ята стосувалася внутрішньої стегнової частини лівої ноги, другий рух - наближення стопи лівої ноги до колінного суглобу правої ноги. Після проведення цих маніпуляцій здійснюється рух правої руки до лівого коліна в обхват з підтриманням лівої ноги, а рух лівої руки переміщує її на протилежну сторону талії за спину. Повторюємо 8 – 10разів.

Такий комплекс вправ лікувальної фізкультури при регулярному виконанні день у день сприяє значному поліпшенню загального стану.

Відео посилання на корисні вправи:

https://www.youtube.com/watch?v=3ipZuyf4OrE

Пропоную звернутись до творчості відомого українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського. Його невеликі за розміром, але глибокі за своїм змістом твори, допоможуть відповісти на неочікувані запитання Ваших дітей, та зможуть пояснити багато важливих понять сьогодення.

Мета. Познайомити або розширити знання дитини про життя і творчість Василя Сухомлинського. Розвивати зв'язне мовлення, мислення, увагу, кмітливість, пам'ять. Збагачувати словниковий запас. Формувати вміння робити висновок з прочитаного, прищеплювати інтерес до читання дитячих книжок, уміння їх вибирати та в перспективі самостійно читати . Вчити не губитися перед труднощами, бути сильними там, де треба виявити самостійність. Виховувати прагнення приносити радість, щастя, благополуччя, добро, спокій іншим людям;чуйність та духовну готовність до горя, співпереживання.

Мовленнєва розминка
1. Робота над чистомовкою
«Слухняний ротик»
Ець-ець-ець — подув сильний вітерець.
Ить-ить-ить — в небі синяя блакить.
Ає-ає-ає — весною вже повіває.
Лі-лі-лі —прилетіли журавлі.

Невеличка вступна бесіда .
В. Сухомлинський – педагог і письменник. Він працював у школі 35 років. В.Сухомлинський – заслужений вчитель України. Василь Олександрович дуже любив дітей і написав для них багато цікавих оповідань , казок. Його твори вчать бути добрими, чуйними, працьовитими.
Читання тексту дорослим.
ДОБРЕ СЛОВО
В однієї жінки була маленька донька Оля.
Коли дівчинці виповнилося п'ять років, вона тяжко захворіла: просудилась, почала кашляти і танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі:
Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров'яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Кожен говорив: «Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям і хвороба втече в ліси й на болота».
Оля їла мед у стільниках і солодке коров'яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Але нічого не допомогло – дівчинка вже ледве вставала з ліжка.
Одного дня біля хворої зібрались родичі. Дідусь Опанас сказав:
- Чогось їх не вистачає. А чого – і сам не можу зрозуміти.
Раптом відчинились двері, і в хату ввійшла прабабуся Олі – столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її.
Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала:
— Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров'ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці — щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові.
Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість.
- Ось чого не вистачало Олі, - сказав дід Опанас. - Доброго слова.

Розвиток дрібної моторики для дітей з порушеннями мовлення.
Частина друга.
Використовуємо елементи ТРИЗ:
ліплення з пластиліну і солоного тіста з використанням природного матеріалу (насіння, крупи, мушлі і т. д.);
нетрадиційна техніка малювання: кистю, пальцем, зубною щіткою, свічкою і т. д.;
конструювання: з паперу в техніці орігамі, робота з конструктором ЛЕГО;
різні види аплікацій.
Вправи на розвиток графічної моторики: малювання по трафаретах, штрихування, домальовування (за принципом симетрії), лабіринти, графічні диктанти, прописи тощо.
Цікаві вправи для «слухняних пальчиків» або віршована гімнастика.
Проводьте пощипування кінцівок пальців рук, починаючи з великого, промовляючи потішки, чистомовки, віршики. Наприклад:
Оцей пальчик – наш дідусь, Нумо, братці, за роботу,
Оцей пальчик – баба, Покажіть свою охоту!
Оцей пальчик – наш татусь, Тобі – дрова рубати,
Оцей пальчик – мама, Тобі – печі топити,
Оцей пальчик – я, Тобі – воду носити,
Ось і вся моя сім'я! Тобі – тісто місити,
А тобі – обід варити.
Вправа «Краб».
Краби завжди ходять боком,
Та зачепиш ненароком,
Знай тоді, що краб-татусь
Зробить клешнею кусь-кусь.
Перший та другий рядок - великий палець та мізинчик рухаються приставним кроком вправо і вліво. Третій і четвертий рядок - великий та вказівний палець однієї руки щипає пучку кожного пальця іншої руки.
Вправа «Чайка».
Чайка крилами махає,
Чайка дзьобик відкриває,
Є у чайки недалечко
З пташенятами гніздечко.
Перший рядок - великі пальці двох рук переплітаються і утворюють голову "чайки", пальчиками махаємо, наче крилами. Другий рядок - чотири пальці складені разом, а великий рухається вгору і вниз, наче відкриває і закриває дзьобик пташки. Третій рядок - пальцями лівої руки обхоплюємо пальці правої, щоб виглядали пучки. Четвертий рядок - ворушимо пальцями правої руки, уявляючи, що це метушаться в гнізді пташенята.
Вправа «Риба кит»
Велетенська риба-кит
Щойно з'їла свій обід.
А тепер відпочиває,
Зі спини фонтан пускає.
Перший та другий рядок - з'єднавши заокруглені долоні на зап'ясті, праву піднімаємо, а ліву опускаємо вниз, наче відкривається та закривається паща кита. третій рядок - перевертаємо з'єднані в зап'ясті долоні набік. Четвертий рядок - піднімаємо та опускаємо притулені великі пальці, наче випускаємо фонтан зі спини.
Вправа «Скат».
Дуже дивні риби-скати
Можуть із води стрибати
Чи в піску на дні лежать.
Лиш не бачать, що їдять.
Перший і другий рядок - праву долоню кладемо зверху на ліву руку, робимо коливальні рухи вгору і вниз. Третій рядок - робимо коливальні рухи праворуч і ліворуч. Четвертий рядок - права рука залишається нерухомою, а ліва рука під правою стискається в кулак і розпрямляється.

Online ресурси:
https://www.youtube.com/watch?v=dTrh-br4rPU
https://www.youtube.com/watch?v=daHh5tsQBuY
https://www.youtube.com/watch?v=age0oAohCVY&t=13s
https://www.youtube.com/watch?v=nbD4uIxqCHw

Вправи на збільшення мобільності суглобів.

Не менш важливо навчити дитину керувати своїми рухами, зміцнювати суглоби. Особливість цього моменту полягає в тому, що діткам, у яких церебральний параліч, притаманні больові відчуття в суглобах, судомні болі і суміжні патології. Щоб розвивати суглоби кінцівок, потрібно постійно проводити заняття з лікувальної фізкультури.

Комплекс вправ:

• Вихідна позиція дитини – лежачи на спині. Одна нога розгинається і фіксується дорослим під власною вагою тіла або під упором руки, а друга поступово згинається в коліні. Стегно при цьому по можливості притискається до живота, після чого плавно відводиться назад у вихідне положення. Робимо по 8 – 10 разів кожною ніжкою.
• Вихідна позиція дитини – лежачи на спині. Робимо вправу «місточок». Повторюємо 10 – 12разів.
• Вихідна позиція дитини – лежачи на боці. Коліно тримається зігнутим, стегно по черзі то відводиться, то повертається у вихідне положення. Робимо по 8 – 10 разів кожною ніжкою.
• Лежачи на спині, дитина за допомогою дорослого згинає ногу в коліні, після чого по можливості випрямляє її максимально рівно. Робимо по 8 – 10 разів кожною ніжкою.
• Поклавши дитину на живіт, дорослий підкладає під його груди валик, після чого, утримуючи дитину за руки, піднімає верхню частину його тулуба, уривчасто і пружно здійснюючи руху вгору і вниз. Повторюємо 10 – 12разів.
• Вихідна позиція – лежачи на спині. Руки стараємося максимально підняти вгору, підтятягуючись при цьому максимально вверх. Повторюємо 10 – 12разів.

Також корисно проводити з дитиною малорухливі ігри.

Вони повинні бути цілеспрямованими, наприклад, на столі перед дитиною розкладаємо різнокольорові кубики різного розміру і питаємо, що б він хотів з ними зробити. Дитина вирішує будувати вежу. І далі всі дії він промовляє:
«Я беру правою рукою великий синій кубик – це початок будинку. Я беру великий білий кубик і ставлю його зверху – це перший поверх".
На цьому простому прикладі видно, що одночасно активізуються рухова, кінестетична , зорова, слухова, мовна зони. Формується зорово-просторове сприйняття, схема тіла і схема руху.

Відео посилання на корисні вправи:

https://www.youtube.com/watch?v=D9XlB_zGO68

Ми познайломилися із чудовим творм В.Сухомлинського "Добре слово".
Давайте послухаємо пісеньку про дружбу
htt://www.youtube.com/watch?ps v=RuqePaGMkhM
Після читання бажано поговорити з дитиною, дати можливість поділитись враженнями або дати відповіді на запитання.

- Чому зажурилася вся родина? - Що трапилося з Олею?
- Як намагалися лікувати дитину рідні? - Як , на вашу думку, треба було діяти , щоб врятувати Олю?
- Які ліки приносили рідні, щоб допомогти Олі? - Скільки років було бабусі Надії?
- Яке бажання було у бабусі? (щире) - Що означає щире бажання?
- Яка сила була в доброму слові бабусі Надії?

Якщо бачите, що увага дитини стала менш стійкою, то можна скористатись Руханкою під музику.
Пісенька Кота Леопольда
«Якщо добрий ти …»

караоке
https://www.youtube.com/watch?v=5JxpTdkyfVw

мелодія та презентація https://www.youtube.com/watch?v=GH4NVRPHnkw

Дитина переключила свою увагу, відволіклась, порухалась. Можна далі продовжити роботу над текстом.

- Пригадати, які імена зустрілися нам у творі?
(Оля, Опанас, Надія)

- Промовимо слова бабуся, мама, тітка, дядько, дід - ніжно ,лагідно, пестливо? (бабусенька, бабусечка, матуся, матусенька, тітонька, дядечко, дідусь).

— Які почуття ви переживали, коли читали оповідання?

— Коли вам було сумно? Чому? Коли зітхнули із полегшенням?

— Які речення слід прочитати з почуттям тривоги, а які — з почуттям вдячності й радості?

Гра «Дослідники».
— Скільки разів у тексті зустрічається ім'я Оля? (вісім) ,слово правнучка? (два)
— Знайдіть у тексті зачин, основну частину і кінцівку.

Вправа « Продовження оповідання».
— Як можна продовжити це оповідання? Чи зміниться тоді його назва?

- Що найбільше запам'яталося?

- Який висновок зробили?
Пам'ятай, добре, благородне бажання та слово здатне врятувати людину, погане – може занапастити її.


Надзвичайно багато оповідань Ви можете знайти за посиланням

https://mala.storinka.org/%
D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%
96%D1%80%D0%BA%D0
%B0-%D0%BE%D0%BF%D0
%BE%D0
%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%
D0%BD%D1%8C-%D0%B2%D0%B0%D1%
81%
D0%B8%D0%BB
%D1%8F-%D1%81%D1%83%
D1%85%
D0%BE%D0%BC%D0%BB
%D0
%B8%D0%BD%D1%81%
D1%8
C%D0%BA%D0%BE%D0%B3
%D0%BE.html

Займайтесь самоосвітою.
Пропоную короткий перелік цікавої та корисної «батьківської» літератури.
1. Вiктopiя Дмiтpiєвa «Мeтoдикa paнньoгo poзвитку Мapiї Мoнтeccopi. Вiд 6-ти мicяцiв дo 6-ти poкiв». У книзi дeтaльнo oпиcaнi cпocoби opгaнiзaцiї cepeдoвищa для poзвитку мaлюкa вiд пepшиx днiв йoгo життя, iгpи тa впpaви, якi нe лишe нaвчaють дитину, aлe й приносять задоволення.
2. Стефано Вікарі «У нac дитинa з aутизмoм. Дoпoмoгa ciм'ям iз дiтьми з aутизмoм». Викopиcтoвуючи дocвiд лiкapнi Bambino Gesu в Pимi й дocлiджeння чиcлeнниx нaукoвo-дocлiдниx цeнтpiв Iтaлiї, aвтop пояснює пpиpoду РАС, дaє cлушнi пopaди i, гoлoвнe, — нaдiю нa тe, щo бaгaтo якi з пopушeнь мoжнa cкopигувaти, пoкpaщити пoвeдiнку дитини й aдaптувaти її дo coцiуму.
3. Юлія Борисівна Гіппенрейтер «Спілкуватися з дитиною. Так?». Книга націлена на гармонізацію взаємовідносин у сім'ї, містить практичні поради та життєві приклади. Автор - практичний психолог, спеціаліст з експериментальної психології з багаторічним стажем.
4. Бурбо Ліз "Отношения родитель-ребенок". Автор приділяє увагу найважчим і разом з тим найпоширенішим проблемам і конфліктам, що виникають між батьками і дітьми. Всі питання розділені на два класи – з позиції дітей і з позиції батьків. Прості і чіткі відповіді автора роблять книгу не тільки легкою та цікавою, але і вельми корисною у практичному відношенні.
5. Зажигина М. А. «Чего не стоит делать родителям, но что они все равно делают». Автор – професійний дитячий і сімейний психолог – пише про основні психологічні проблеми, що виникають у дітей дошкільного віку (від народження до 6-7 років). Опис кожної проблеми включає в себе аналіз причин її виникнення, типових помилкових дій батьків, а також їх наслідків і можливих способів подолання проблем.
6. Роберта Доніні, Федеріка Брембаті - «Специфічні розлади розвитку дитини та процес навчання. Практичні рекомендації для батьків і педагогів». Ця книжка, призначена для батьків дітей із труднощами у виконанні домашніх завдань. Автори описують учнів зі специфічними розладами шкільних навичок, аналізують процес оцінювання їхніх навичок виконання домашніх завдань і підкреслюють важливість індивідуального плану навчання. Особлива увага приділяється особі тьютора.
7. Марія Швед. Книга «Основи інклюзивної освіти». У книзі узагальнено основні положення, пов'язані зі становленням інклюзивної освіти в Україні та Сполучених Штатах Америки як країні, де започаткована й активно розвивається інклюзивна форма навчання.
Джерела:
https://nashformat.ua/products/osnovy-inklyuzyvnoi-osvity-917442
https://dytpsyholog.com/

Вправи для розвитку дрібної моторики.
Дрібна моторика – це координовані рухи дрібних м'язів пальців і кисті рук. Вчені довели, що з анатомічної точки зору, близько третини всієї площі рухової проекції кори головного мозку займає проекція кисті руки, розташована дуже близько до мовної зоні.
Розпочинаємо заняття із
самомасажу – розтирання пальчиків в напрямку до долоні руки, потім другою рукою. Далі проводиться розтирання долоні однієї руки від середини до країв великим пальцем другої руки. Приблизно 3-5хв. .
Зтискати і розтискати кулачки, при цьому можна грати, як ніби кулачок - бутончик квітки (вранці він прокинувся і відкрився, а ввечері заснув - закрився, сховався).
Робити м'які кулачки, які можна легко розтиснути і в які дорослий може просунути свої пальці, і міцні, які не розіжмеш.
Двома пальцями руки (вказівним і середнім) «ходити» по столу, спочатку повільно, як ніби хтось крадеться, а потім швидко, як ніби біжить. Вправа проводиться спочатку правою, а потім лівою рукою.
Показати окремо тільки один палець - вказівний, потім два (вказівний і середній), далі три, чотири, п'ять.
Барабанити всіма пальцями обох рук по столу.
Махати в повітрі тільки пальцями.
Плескати в долоні тихо і голосно, в різному темпі.
Збирати всі пальці в щіпку (пальчики зібралися разом - розбіглися).
Намотувати тонкий дріт у кольоровій обмотці на котушку, на власний палець (виходить обручка або спіраль).
Зжимання і розжимання еспандера.
Ігри з конструктором, мозаїкою та іншими дрібними предметами.
Для формування тонких рухів пальців рук можуть бути використані ігри з пальчиками, супроводжувані читанням народних віршів.
Наприклад:
"Дружба"
Дружать в нашій класі дівчата і хлопчики
(пальці рук з'єднуються в "замок").

Ми з тобою подружимо маленькі пальчики
(ритмічне торкання однойменних пальців обох рук).

Раз, два, три, чотири, п'ять
(почергове торкання однойменних пальців, починаючи з мізинців),

Починай знов рахувать.
Раз, два, три, чотири, п'ять.
Ми закінчили рахувать.
(руки вниз, струсити кистями).

Весняні турботи людей
Мета.
Поглиблювати знання дитини про весняні явища та турботи людей; розширювати кругозір; збагачувати активний словник та стимулювати самостійне мовлення; розвивати кмітливість; виховувати повагу до праці та працелюбність.
Очікувані результати цього заняття: дитина має орієнтуватись, які роботи виконуються навесні в містах і селах та розрізняти садові й городні рослини.

Можна підготувати та розглянути ілюстрації на тему «Заняття дітей навесні»

https://www.google.com/search?
sxsrf=ALeKk02vQtV7K0pabujTJ5BFF0vjJ
Bvnog:1585155508145&q=%D1%96%D0
%BB%D1%8E%D1%81%D1%82%D1%80%
D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F+%D0%
BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F+%
D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B5%D0%
B9+%D0%B2%D0%B5%D1%81%D0%
BD%D0%BE%D1%8E&tbm=isch&
source=univ&sa=X&ved=2ahUKEw
ik7Oe3jLboAhWLuIsKHcYZCt8Q
sAR6BAg,
зображення городніх та садових рослин.

Чистомовка
На – на - на - прийшла весна
Очки – очки – очки потекли струмочки
Ба –ба – ба – розцвіла верба,
Оло – оло- оло - засіяли поле.

Завдання: поєднайте разом з дитиною частини народних прислів'їв, поясніть зміст прислів'я.

Весняний день рік годує.

Праця годує, а лінь марнує.

Бесіда з дитиною.

Розпочинаються весняні роботи, щоб посадити городину, а восени зібрати врожай. Не слід гаяти часу, оскільки погода навесні перемінлива і можна не встигнути посадити насіння у вологу землю. Добрий врожай восени отримає той, хто гарно працює навесні.

Завдання: послухай уважно уривок з вірша і здогадайся про що будемо дізнаватись.

Он хлоп'ята несуть воду —
А дівчата по зернинці
Вкинуть у пухку землицю.
Буде добрий урожай!
Тож — працюй, а не дрімай!

Весняні турботи людей у містах.

Весна — пора пробудження та оновлення природи. Усе розцвітає та набуває нового вигляду. Саме навесні найбільше хочеться вірити в найкраще, адже під променями яскравого сонечка прокидається не тільки земля, а й найсвітліші людські бажання. У таку погоду не хочеться сидіти у квартирі. Маючи вільну хвилинку, ми вирушаємо на вулицю, до парків.
А щоб вулиці міста й парки були красивими, на початку весни комунальні служби міста й городяни невтомно працюють.

Ілюстрації
«Праця людей в місті».

Завдання: скласти невеличке оповідання за малюнками «Як люди зустрічають весну ».
(Підмітають доріжки, обкопують дерева, збирають сміття, підбілюють бордюри, висаджують квіти на клумбах, вивішують шпаківні.)

Руханка під музику .

https://www.youtube.com/watch?v=zQiGZfGhDho

Одним з методів, спрямованих на зняття нервово-психічного напруження, скутості, зниження тривожності, стабілізацію психоемоційного стану, заспокоєння є застосування релаксаційних технік.
Мета релаксації - зняти розумове напруження, дати дітям і собі невеликий відпочинок, викликати позитивні емоції та гарний настрій. Видами релаксації можуть бути різного роду рухи, ігри, співи, танці тощо.
Приклади вправ.
Вправа «Задуй свічку». Для початку потрібно зробити глибокий спокійний вдих, набираючи в легені якомога більше повітря. Витягнувши губи трубочкою, повільно видихніть, якби дуючи на свічку, при цьому тривало вимовляєте звук «у-у-у». Повторіть вправу 5-6 разів.
Вправа «Ледача кішечка». Підніміть руки вгору, потім витягніть вперед, потягніться, як кішечка. Відчуйте, як тягнеться тіло. Потім різко опустіть руки вниз, одночасно на видиху вимовляючи звук «а!». Також повторіть вправу кілька разів.
Вправа «Струшуємо воду з пальців». Прийміть вихідне положення: руки зігнуті в ліктях долонею вниз, кисті пасивно звисають. Швидким і безперервним рухом передпліччя трясти кистями, як ганчірочками (5-10 секунд). Перед вправою корисно дітям міцно стиснути кисті в кулак, щоб ясніше відчувалась різниця в напруженому і розслабленому стані м'язів.
Вправа «Лимон».Опустіть руки вниз і уявіть собі, що в правій руці знаходиться лимон, з якого потрібно вичавити сік. Повільно стискайте якомога сильніше праву руку в кулак. Відчуйте, як напружена права рука. Потім киньте «лимон» і розслабте руку. Виконайте цю ж вправу лівою рукою. Виконання вправи з дітьми може супроводжуватися наступним віршем-інструкцією:
Я візьму лимон в долоньку.
Жовтенький, як сонечко.
Я його злегка стискаю –
Сік лимонний вичавлюю.
Все в порядку, сік готовий.
Я лимон кидаю, руку розслаблюю.
Прогресуюча релаксація м'язів. Прогресуюча релаксація м'язів – це прекрасний спосіб зняти стрес. Релаксація досягається шляхом напруги й подальшого розслаблення різних груп м'язів тіла.
Обличчя – попросіть дитину наморщити ніс і лоб, ніби вона нюхає щось неприємне, а потім розслабити м'язи обличчя. Повторити три рази.
Щелепи – попросіть дитину щільно стиснути щелепи, ніби вона собака, який висить на кістці, а потім відпустити уявну кістку й повністю розімкнути щелепи. Повторити три рази.
Руки та плечі – попросіть дитину витягнути руки перед собою, потім підняти їх над головою й потягнутись якомога вище. Після цього нехай дитина опустить вниз і розслабить руки. Повторити три рази.
Кисті рук – нехай дитина уявить, ніби вона щосили стискає апельсин однією рукою, а потім кидає його на підлогу і розслабляє кисть і руку. Повторити три рази, а потім виконати вправу іншою рукою.
Живіт – нехай дитина ляже на спину і всього на мить максимально напружить м'язи живота. Потім нехай розслабить живіт. Повторити три рази, а потім виконати цю ж вправу стоячи.
Ноги й ступні – попросіть дитину стоячи втиснути пальці ніг у підлогу, ніби вона проробляє це з піском на пляжі. Нехай почергово вдавлює кожний палець у підлогу й розставить їх настільки, щоб відчувати напругу в ногах, а потім розслабиться. Повторити три рази.
Виконуючи ці вправи, попросіть дитину спостерігати, як добре почувається тіло, коли вона розслабляє кожну його частину. Мета виконання цих вправ полягає в тому, щоб досягти повного розслаблення м'язів тіла.

Вправи для розвитку відчуття тілі в просторі.
Вправи на фітболі.
Заняття на фітболі корисні з багатьох причин. Адже вони:
Сприяють зниженню м"язевого тонусу.
Зміцнюють і розвивають м'язи кінцівок, спини, черевного преса.
Надають масажну дію і стимулюють роботу внутрішніх органів.
Допомагають навчитися координувати рухи і розвивають вестибулярний апарат.
Нескладний комплекс вправ для виконання вдома
1. Необхідно укласти дитину на м'яч животом. Підтримуючи його руками під пахвами, слід виконувати погойдуючі рухи вперед і назад.

2. Наступну вправу слід робити в тому ж положенні. Тільки амплітуда рухів змінюється на підйом і опускання.

3. Наступну вправу слід робити в тому ж положенні. Тільки амплітуда рухів змінюється на погойдування по колу (спочатку в одну сторону, потім в іншу).

4. Дитина лежить на животі, так щоб вона уперлася ручками в м'яч. Беремо дитину за ніжки так, як ніби котимо тачку, і злегка похитуємо вперед-назад.

5. Для зміцнення м'язів живота . Дитину кладете на спинку і плавно підіймаєте за ручки до сидячого положення. Повторювати можна до десяти разів за одне заняття.

6. Міняємо положення тіла. Кладемо дитину на живіт і поторюємо всі рухи, що робили п окрім вправи № 4 та 5.

6. Дитина лежить на животі. Робимо нахили вниз: дорослий тримає дитину за ноги. Поступово нахиляйте своє чадо вперед, а потім повертайте у вихідне положення.

7. Дитина лежить на животику. Притримуючи за ніжки, нахиляємо дитину вперед так, щоб він міг дістати руками до підлоги.
Ця вправа стає набагато цікавішою, якщо на підлозі перед дитиною розкласти іграшки, які можна легко захопити ручкою.

8. Качаємо прес. Дитину кладемо на спинку. Притримуючи за передпліччя, піднімаємо до положення сидячи, а потім опускаємо назад.

9. Вчимося стояти.
Хороший спосіб тренування прямоходіння для дітей, які вже вміють вставати біля опори. Власне і суть вправи в тому, щоб дати дитині постояти з опорою на фітбол, обов'язково підстраховуючи його.

Для дитячого організму фітбол це два в одному: динамічний тренажер і розслабляючий масаж. Одні і ті ж вправи, що виконуються з різною інтенсивністю, можуть активізувати або заспокоювати.

Відео-урок із заняттями на фітболі

https://www.youtube.com/watch?v=A80XcCykvWU

Як правильно обрати фітбол для занять
Фітболи мають різний розмір від 45 до 75 .в діаметрі. Найбільш універсальним є м'яч 75 див., тому що він може використовуватися і дітьми, і дорослими. Для дітей є хороший варіант гімнастичного м'яча з ріжками або ручкою.
Поверхня фітболу може бути гладкою, а може бути покрита шипами. Для вправ з дитиною безумовно потрібна гладка поверхня без всякого рельєфу.

Продовжимо тему
" Весняні турботи людей".

Давайте прослухаємо пісеньку про яскравий світ
https://www.youtube.com/ watch?v=obhCVEi1ebg

Весняні турботи людей в селах.

— Які ще рослини висаджують на городі навесні? (Цибуля, кріп, петрушка, гарбуз, кавун, кукурудза, соняшник тощо.)

— Як слід піклуватись про городні рослини, щоб отримати добрий урожай? (Звільняти від бур'янів, прополювати, спушувати землю, деякі рослини слід додатково поливати.)



Перегляд ілюстрацій «Праця людей у полі».

Розгляньте з дитиною ілюстрації, на яких зображено працю людей у полі. Вони орють поля і висівають насіння пшениці, жита, кукурудзи, соняшника, гречки, вівса та інших культур.

Розповідь про весняні роботи в садах

Із приходом довгоочікуваної весни не тільки рослини в саду прокидаються від зимової сплячки, а й садоводи також. Зимові місяці та морози залишилися позаду, настає час тепла, сонця, зелені, а незабаром і квітів. Зовсім скоро кущі та дерева в саду наллються весняними соками і почнуть буйно рости.

А тому необхідно підготувати їх до нового сезону, допомогти відновити сили, обрізати, прочистити, захистити від шкідників і хвороб, зробити перший полив, обкопати дерева та підживити. Досвідчені садівники підбілюють дерева спеціальним розчином, щоб захистити стовбур від пошкоджень зайцями та комахами.

І звичайно в кінці заняття запитайте у дитини, що їй запам'яталось або що було не зовсім зрозумілим.

Можна запропонувати дитині розмальовки до відпрацьованої теми.


https://mini-rivne.com/vesnjani-rozmalovku/

Продовжуємо релаксувати)

Розслаблятися можна не лише за допомогою дихальних технік і вправ на м'язову релаксацію. Можливе і розслаблення через образи - так звані візуалізації - зорові уявлення. Наші образи мають над нами певну владу. Вони можуть бути деструктивними (руйнівними) і чинити негативний вплив на наше життя. Наполегливо плекаючи їх у своїй свідомості, - наприклад, представляючи себе хворим, безпомічним, нещасним, - ми дійсно збільшуємо ймовірність хвороб і нещасть. Адже кожен з нас діє відповідно до наявного «образом себе». І якщо ми «бачимо» себе сумним або злим, то більшу частину часу будемо саме засмучуватися і злитися. Але образи можуть бути і позитивними, що викликають стан упевненості, спокою, радості, сили.
Наприклад, для розслаблення можна використовувати такі образи:
Ви ніжитеся на пухнастій хмарці, яка м'яко охоплює ваше тіло
Ви гойдаєтеся на хвилях, і ваше тіло відчуває спокій і невагомість
Ви лежите на нагрітому піску - на березі моря або океану, чуєте легкий шум хвиль і відчуваєте світло і тепло сонячних променів.
Далі приклади традиційних текстів вправ на м'язову релаксацію з використанням зорових образів.
Вправа «Птах розправляє крила». Уявіть, що ви - птах, крила якого міцно стиснуті. З'єднайте лопатки, напружте спину так сильно, як тільки можете. Ви відчуваєте напругу. А тепер повільно, не поспішаючи, звільняйте свої м'язи. Ваші крила розправляються. Стають сильними і легкими, невагомими. Ви відчуваєте розслаблення.
Вправа «Надуй кульку».
Уявіть, що у вас в руках туго надута повітряна куля. Ви тримаєте її в руках. Відчуйте її пружну поверхню. Куля продовжує роздуватися, ви насилу утримуєте її, тому що вона рветься у височінь. Ваші пальці напружені. Ви з останніх сил утримуєте її. Уявіть, що ця куля - ваша проблема. Відпустіть її - нехай летить. Покладіть руки на коліна. Закрийте очі і зробіть глибокий вдих і довгий видих. І ще раз вдих і довгий видих. Дихайте легко і спокійно. А тепер потягніться всім тілом і відкрийте очі.
Для релаксації можна вибирати спокійну музику, гарний вплив на організм надає прослуховування музичних композицій, що не містять слів і розділених один від одного шумом прибою.

Наприклад
https://www.youtube.com/watch?v=7pP0Br22v9g
https://www.youtube.com/watch?v=nzZsokT7VdE
https://www.youtube.com/watch?v=EmRi0Z7tdTY&t=2283s
Регулярне виконання вправ на розслаблення допомагає збудженим, неспокійним дітям поступово стати більш врівноваженими, уважними і терплячими; загальмовані і скуті діти можуть придбати впевненість і бадьорість.

Ми проведемо заняття на балансирі.
Балансир, він ще відомий як балансуюча дошка Більгоу (Белгау) – пристрій, який було розроблено для спеціальних вправ, які є частиною методик стимуляції мозочка.

Вправи на балансирі рекомендують:

• для дітей із сенсомоторною алалією
• дітям з розладами аутичного спектру,
• для дітей з ДЦП,
• при порушеннях уважності у дітей,
• затримкою мовного розвитку,
• поведінковими порушеннями та ін

За допомогою вправ на балансуючій дошці поліпшуються такі навички, як:

фізичні здібності та координація
рівновага
загальна моторика рухів
усвідомлення схеми власного тіла
концентрація уваги.

Вправи на балансирах.
Залізти та злізти з допомогою дорослого 5-7 разів (спереді, ззаду, з різних сторін)

Сидячи в позі «по-турецьки», розгойдуємо дошку та стараємося тримати рівновагу та не впасти (1-2хв)

Дитина в положенні сидячи на дошці. Вправи для рук - імітація плавання. Можна двома руками по черзі - лівої, правої.

Дитина в положенні сидячи навпочіпки. Виконуємо похитувальний рух з боку в бік головою, потім зафіксувати погляд на предметі. Кругове обертання головою.

Дитина в положенні стоячи або сидячи повільно погойдується вперед-назад. Краще виконувати під музику

Положення теж. Кругові обертання руками:
1. обидві руки в одну сторону;
2. обидві руки в різні боки;
3. по черзі в одну сторону;
4. по черзі в різні боки.

Будь-яке положення: стоячи, сидячи, , на колінах, «по-турецьки»:

1. обидві руки покласти на груди;
2. підняти руки над головою;
3. прямі руки в сторону;
4. нагнутися, дістати пальці ніг;
5. будь-які рухи, які подобаються дитині

Заняття на балансирі приносять дітям задоволення, не викликаючи ні страху, ні боязні виконання завдань.
Такі заняття не лише корисні, а й цікавіроки не тільки корисні, але і цікаві.

Фонетичні розминки

Мета проведення таких ігрових вправ.
- Навчити дитину займати правильне вихідне положення язика;
- Корегувати інтенсивність і швидкість руху органів мовлення під час вимови окремих звуків;
- Допомогти дитині налаштуватись на сприймання звуків та звуконаслідувань;
- Удосконалювати вимову звуків та вміння поєднувати їх;
- Відпрацювати інтонаційний малюнок для окремих стійких фраз та виразів;
- Сприяти запам'ятовуванню нових слів;
- Розвивати мовленнєві та творчі здібності дитини.
Готуючись до проведення логопедичних занять кожен вчитель – логопед має у своєму арсеналі дієві інструменти корекції звуковимови. Одним із них , на мою думку. Є проведення фонетичної розминки. Зазвичай розминку слід проводити на початку заняття: вона дає можливість зацікавити дитину, концентрує її увагу на сприйманні звукового матеріалу, дає можливість підготувати та «розігріти» органи мовленнєвого апарату : губи, язик, щічки.
Діти включаються у гру досить швидко, цьому допомагає форма подачі фонетичної розминки: невеличкі римовані рядочки об'єднані у віршики та казочки.
З допомогою таких ігрових прийомів можна розвинути у діток слухове сприймання та слухову увагу , здатність до запам'ятовування та наслідування звуків .
В ході відпрацювання певного звука дорослий дає як опору, малюнок – символ. Завдяки цьому прийому дитини зосереджує свою увагу не на сам звук, а на конкретній картинці та виді діяльності до якого картинка спонукає: змія шипить, тигр ричить, бджілка дзижчить, жучок гуде…Це зацікавлює дітей та викликає бажання працювати зі звуком. Таким чином гра допомагає включити довільне запам'ятовування. Саме тому засвоєння звуків відбувається природнім шляхом, без натиску та напруження.
Пропоную до Вашої уваги приклади таких вправ.

«Гуси стали ґелґотати
По-гусиному кричати: «га-га-га».
Кошенята замурчали: «мур-мур-мур».
Горобці зацвірінчали: «цвінь-цвірінь!».
Коні заіржали: «і-гі-гі!».
Жабенята квакали: «ква-ква-ква».
Каченята крякали: «кря-кря-кря»
Солов'ї висвистували: «ф'ю-ф'ю-ф'ю!»

Після прочитання вірша «розмовляємо» з дитиною мовою тварин.

— Тигреня мале ричить: р-р-р-р!
Яку букву воно вчить?
— Мишеня мале пищить? Як? (Пі-пі)
— А зозуля як кує? (Ку-ку!)
— Півник голос подає! (Ку-ку-рі-ку!)
— Гуси на ставку гелгочуть! (Га-га-га)
— А сороки як скрекочуть? (Скре-ке-ке)
— Ведмежа ричить. (Р-р-р)
— Хто на лузі мукає? (Му-му)
— Соловейко у садку. (Тьох-тьох)
— В квітці джміль. (Жу-жу)

Жартівливі віршики з повтореннями окремих складів:

Язик угору — ша, ша, ша;
Наша Маша в ліс пішла.
Язик донизу — са, са, са;
Укусила ніс оса.

Жа, жа, жа — ми побачили вужа.
Жу, жу, жу — по галявині ходжу.
Жи, жи, жи — мені допоможи.
Жі, жі, жі — гострі ножі.

Ра, ра, ра — висока гора.
Ру, Ру, Ру — хліб я беру.
Ар, ар, ар — загудів комар.
Ор, ор, ор— росте мухомор.

"Хто як розмовляє"

Ігри для підтримки навчального потенціалу дитини
Рекомендовано для використання батькам дітей молодшого дошкільного віку.

Гра «Закрий!»
Мета: вчити сприймати, порівнювати, виділяти предмети схожі та відмінні за формою. Матеріал: дві баночки контрастного розміру, маленькі та великі кульки (кришечки).
Хід:
Показати дитині дві баночки, вказати, що одна баночка велика, а друга – маленька. Потім продемонструвати маленькі і великі кульки. Великі кульки потрібно зібрати у велику баночку, а маленькі – в маленьку (показати). Після виконання завдання попросити закрити баночки відповідними кришечками.

Гра «Де звучить?»
Мета: розвиток зорової і слухової уваги, навичок орієнтування у просторі. Матеріал: будь-яка іграшка, яка створює звук.
Хід:
Показати іграшку дитині. Поторохтіть іграшкою, щоб дитина звернула на неї увагу, потім іграшка відводиться в сторону і знову торохтить. Дитина із закритими очима повинна вказати напрям звідки іде звук. Гра повторюється 2-3 рази.

Гра «Хто як говорить?»

Мета: спонукати дитину повторювати звуконаслідувальні слова. Матеріал: іграшки або зображення добре відомих дитині тварин.
Хід:
Показати дитині по черзі іграшки, назвати їх. Запитати: Як говорить котик? (мяу-мяу ). Собачка? (гав-гав) тощо.



Гра «Збери фігуру»

Мета: удосконалити вміння розташовувати предмети в спадаючому за величиною порядку; правильно називати деталі за величиною (великий, менший, найменший). Матеріал: вирізані з картону/паперу частини сніговика, ялинки.
Хід:
Розкласти перед дитиною деталі сніговика. Запропонувати зібрати його, починаючи з найбільшого круга.

Гра «Подарунок ляльці»

Мета: закріпити поняття про колір. Матеріал: лялька, кружки основних кольорів – білого, чорного, червоного, синього, жовтого, зеленого (по 2 шт.).
Хід:
а) Спочатку запропонує назвати, якого кольору кружок Ви даєте дає ляльці.
б) Попросіть дитину дати ляльці червоний (зелений, синій…) кружок.
в) Покажіть дитині червоний (зелений, синій…) кружок і попросіть її «Дай ляльці такий же самий кружок».

Гра «Весела пташка»
Мета: закріпити знання про розташування предметів в просторі; розуміння та вживання простих прийменників в, на, під, за.
Матеріал: дві іграшки-пташки, іграшкові меблі (шафа, стіл, стілець).
Хід:
а) Дві пташки, Ваша і дитини, літають. Дитина повторює дії за Вами.
б) Ви говорите, куди полетіла пташка – вгору, вниз, а дитина виконує дію.
в) Дія навпаки: «А зараз пташка літатиме, а ти скажеш, куди вона полетіла».
г) Запропонуйте заховати пташку за шафу, в шафу, посадити на стіл, стілець, під стілець і т. д.

Хода - з точки зору біомеханіки - складне, симетричне, циклічне пересування, повя'зане з відштовхуванням тіла від опорної поверхні та переміщенням його у просторі. Особливістю ходи є те, що тіло ніколи не втрачає зв'язку з опорою, опора поперемінно переноситься то на одну ногу, то на іншу
Ходьба – основний спосіб пересування людини у просторі. Вона належить до циклічних локомоторних рухів. Циклічність її складається з чергування кроків лівої та правої ніг, а також погоджених з ними рухів руками. Автоматизований кроковий рефлекс, який є фізіологічною основою ходьби, формується наприкінці першого року життя дитини. Але коли дитина має порушення рухової сфери - навички самостійної ходьби та прямостояння потребують постійної корекції та фізичного навантаження. Ходьбу трібно розвивати, удосконалювати, формувати рівновагу.

Комплекс вправ для покращення навиків самостійної ходьби

1. Ходьба звичайна.

2. Ходьба на носках, руки вгору (1 хвилина).

3. Ходьба з високим підняттям колін, руки на поясі.

4. Біг в легкому темпі і дихальні вправи.

5. В. П. Руки попереду, внизу. Пальці зчеплені в замок. Підняти руки вгору, підтягнутися вгору (4 рази).

6. В. п. Ноги на ширині ступні, Руки ззаду, пальці в замок. Нахил вперед з прямою спиною, голову не опускати (4-5 разів).

7. В. п. О. С. Руки вздовж тулуба, стиснуті кулаки. Присідання, витягаючи руки в сторони (4-5 разів).

8. В. п. О. С. Руки на пояс. Поперемінні махи ногами вперед (4-5 разів).

9. В. п. Лежачи на животі. Руки в упорі на підлозі (на передпліччях). Прогинання назад (6 разів).

10. В. п. Лежачи на животі, руки ззаду в замок, неглибоке прогинання назад, звівши лопатки (4-5 разів).

11. В. п. Лежачи на спині, руки в сторони. Почергові махи ногами вгору (6-8 разів).

12. В. п. Лежачи на спині, руки в сторони - «велосипед» (15 разів).

Вправи можна виконувати щоденно. Під час виконання вправ постійно враховувати фізичний та емоційний стан дитини, її бажання виконувати ту чи іншу вправу. Якщо дитина відмовляється - зробіть невеличку релакс хвилинку.

https://www.youtube.com/watch?
v=2vTrA0BkkgQ&list=PLElG6fwk_0U
mWfbppU9Y_Qp8kOGDOvfDs&index
=5&t=0s


https://www.youtube.com/watch?
v=7pGnVGCLSsk&list=
PLElG6fwk_0UmWfbppU9Y_
Qp8kOGDOvfDs&index=2&t=0s

ЛОГОПЕДИЧНІ ІГРИ ТА ВПРАВИ

Ігри та вправи на розвиток слухової уваги, сприймання, пам'яті

" Що ти почув?"
Дитина тихо сидить в кімнаті. Запропонуйте заплющити очі й послухати вулицю. Через деякий час дозвольте розплющити очі, та розпитайте дитину про її враження. Можливо вона почула гудок машини або сміх дітей, можливо – голос пташки чи ваше дихання і т.д.

" Де плескали в долоні?"
Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Ви тихенько станьте в будь-якому кутку кімнати, та плесніть в долоні. Дитина, не відкриваючи очі повинна вказати напрямок, звідки вона почула сплеск.

" Вгадай, хто покликав "
В цій грі беруть участь не менше 3 дітей або членів сім'ї. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Хто-небудь з інших гравців повинен покликати її. Дитина відгадує, хто саме її покликав.

" Доручення "
Дитина сидить на відстані 5-6 м від дорослого . У вас на столі покладені різні іграшки. Ви чітко, середньої сили голосом звертається до дитини: " Візьми м'ячик і поклади його на килим " або: " Візьми зайчика і посади його на стілець " і т.д. Потім даєте завдання вже тихим голосом.

" Луна "
Дитина тихо сидить в кімнаті. Ви пропонуєте їй слухати уважно, та повторювати за вами слово. Важливо навчити дитину вслуховуватися в звучання слів, тому намагайтеся говорити слова неголосно, пошепки. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного: насамперед добирати слова, не схожі за звуковим складом (Аня, кіт, стрибай, веселий, швидко), а потім – близькі за звучанням, але різні за змістом (Оля, Коля, сам, там, син, лин).

" Запам'ятай слова "
На столі під серветкою лежать предметні картинки або іграшки. Ви пропонуєте дитині послухати два-три слова-назви, запам'ятати їх, а потім знайти на столі відповідні картинки (іграшки).

Вправи на розвиток мислення.
Для дітей молодшого дошкільного віку.

1. Гра «І в саду, і на городі».
На великому аркуші паперу, поділеному навпіл, намальовані з однієї сторони дерева в садку, а з іншої – грядки на городі. Дитині показуємо картки із зображенням фруктів та овочів та пропонуємо покласти картки туди, де вони ростуть (тобто, фрукти необхідно покласти до саду, а овочі – до городу). Всі дії дитина має пояснити, якщо вона не може впоратися – ставимо уточнювальні питання, надаємо підказки, але не розкладаємо картки замість дитини. Цю гру можна проводити в інших варіантах, з іншими наборами карток (риби та птахи, одяг та посуд, тощо)

2. Гра «Веселі сусіди».
Для гри необхідно намалювати зображення будиночка з вікнами та підготувати паперові геометричні фігури (круг, квадрат та трикутник за розміром, як віконця в будинку). Просимо дитину «розселити» на першому поверсі круги, на другому – трикутники, на третьому – квадрати. Можна ускладнити завдання так, щоб однакові фігури не жили поруч чи одна під одною. Замість геометричних фігур можна використовувати зображення птахів, звірі, квітів та ін.

Для дітей середнього дошкільного віку.

1. Гра «Назви три предмети».
Для гри знадобиться м'яч або м'яка іграшка на вибір. Дорослий кидає м'яч, та каже, наприклад, «меблі», а дитині необхідно назвати три предмети, що відносяться до меблів (стіл, ліжко, шафа). Далі гра продовжується за вибором будь-яких варіацій предметів однієї групи.

2. Вправа «Придумаємо загадку».
Логіка придумування загадок складна для дошкільника, тому починати слід із зовнішніх ознак. Наприклад, «Круглий, смугастий, а всередині червоний» (кавун). Згодом додаються функціональні ознаки: «Шумить, воркоче, ковтає – все вдома очищає» (пилосос). Далі пропонуються порівняння та літературні загадки, незрозумілі слова слід пояснити.

Для дітей старшого дошкільного віку.

1. Гра «Чим схожі, чим відрізняються».
Запропонуйте дитині послухати пари слів і визначити, чим вони схожі та чим відрізняються. Наприклад, пари слів: троянда і тюльпан, заєць і вовк, холодильник і пилосос та ін.

2. Гра «Хитрі запитання».
Дорослий пропонує дитині відповісти на запитання: «Яке слово довше «удав» чи «черв'ячок»?», «Яке слово коротше «кіт» чи «кит»?», «Василь гостював у селі тиждень і один день. Скільки днів був хлопчик в селі?» Ці запитання розвивають логічне мислення, а також слухову увагу, що неодмінно стане в нагоді майбутнім першокласникам.

Online ресурси:
https://www.youtube.com/watch?v=iGvtGWOAz_U
http://zagadki.org.ua/ua/riddles/kids/
https://vseosvita.ua/library/korekcijno-rozvivalne-zanatta-28-36857.html

Пасивна гімнастика.

Заняття № 2.

Одгим із видів пасивної гімнастики є
лікування положенням.
Під лікуванням положеннямм для верхньої і нижньої кінцівки розуміють укладання дитину в ліжку так, щоб м'язи, схильні до спастичних контрактур, були по можливості розтягнуті. Сеанс при млявих паралічах та парезах може тривати за необхідності до 3—4 год., але треба стежити, щоб не збільшилася м'язова напруженість.
Пасивна гімнастика.
Система пасивних рухів для паретичних кінцівок. За допомогою пасивних рухів зберігається або відновлюється втрачена схема нормально здійснюваних рухи, попереджується поява патологічних синкінезій. Особлива увага повинна приділятися зоровому контролю дитини.

1. Вправа для шиї.
Вправу можна виконувати на подушці, а краще замість подушки підкладати під шию не дуже жорсткий валик, так, щоб потилиця злегка звисала. Шия при цьому трохи розтягується. Злегка покачайте шию з боку сторону, так, щоб потилиця і шия прокочувалися по валику. Амплітуда рухів не більше 1-2 см. Виконувати можна по 50-60 коливань.

2.Вправи для профілактики застійних явищ в легенях

Повільно розвести руки в сторони, потім привести руки до грудей.

Підняти руки вгору – опустити вниз.



3. Вправи, що поліпшують кровообіг у судинах.

Згинаючи ногу в тазостегновому і колінному суглобі, привести її до грудей. Обхопити двома руками в гомілковостопному суглобі і, долаючи опір, випрямити.

Вправи «велосипед» і «ножиці».



Не менш важливо стимулювати не тільки м'язи, але і головний мозок. Бездіяльний розум впадає в сплячку, деградує.



Найлегше - дивитися телевізор. Більш серйозне заняття - читання! Читайте казки, оповідання, газети, розмовляйте з дитиною, діліться думками, враженнями, емоціями.


Цікаве заняття пасивної гімнастики

https://www.youtube.com/watch?v=OkA-l_zZ4D8

Розвиток фонематичного слуху

" Впіймай звук !"
Поясніть дитині, що ви будете вимовляти різні звуки, а їй потрібно буде плеснути в долоні – " впіймати звук ", коли вона почує певний звук. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного:
– звук [а] серед у, у, а, у;
– звук [а] серед о, а, і, о;
– звук [і] серед и, е, і, и;
– звук [с] серед л, н, с, п;
– звук [с] серед ш, ж, ч, с і т.д.

" Повтори! "
Запропонуйте дитині повторити за вами склади
– та-та-да – пі- пи – ат-от
– па-па-ба – мі-ми – ум-ом
– ка-ка-га – ді-ди – іт-ит
– ва-ва-фа – кі-ки – ек-єк

"Ланцюжок слів"
Запропонуйте дитині повторити за вами ряди слів, різних за значенням, але схожих за звуковим складом:
– мак, лак, так, бак;
– тачка, качка, дачка;
– сік, вік, тік, бік;

" Назви слово! "
Запропонуйте дитині вибрати серед інших слів, та назвати лише те, яке починається на певний звук:

– на звук [а] серед слів Аня, Оля, Ігор, осінь, айстра;
– на звук [і] серед слів іграшки, овочі, автобус, Іра;
– на звук [б] серед слів мак, банка, танк, бочка.

" Знайди спільний звук!"
Запропонуйте дитині визначити, який однаковий звук є в декількох різних словах. При вимовлянні слів чітко виділяйте даний звук силою голосу, наприклад: " о-о-о-осінь ", " о-о-о-окунь ", " о-о-о-овочі "
– Оля, осінь, овочі, окунь – [о]
– Сад, суп, сумка, ніс, лис – [с]
– Аня, аґрус, акула, автобус – [а]
– Маша, мак, мама, сом – [м]

Ігри та вправи на розвиток дихання

" Забий м'яч у ворота "
Запропонуйте дитині подути на ватний чи поролоновий м'ячик, так, щоб він покотився у ворота (їх можна зробити з дроту, або намалювати). Повітряний струмінь повинен бути плавним, повільним, безперервним.

" Язик-футболіст "
Як і в попередній вправі треба забити м'яч у ворота, але тепер з допомогою язика. Дитина повинна посміхнутися та покласти широкий язик на нижню губу, і, неначе вимовляючи звук [ф] дути на кінчик язика.

" Літак "
На кінчик носа покласти шматочок паперу або вати. Відкрити рот, широкий язик покласти на верхню губу, бокові краї язика притиснуті. Повітряний струмінь виходить посередині язика. Дитина повинна сильно подути, так, щоб " літак " полетів вгору.

" Пелюстки "
Покладіть на долоню справжні або вирізані з паперу невеличкі пелюстки квітки. Запропонуйте дитині подути, щоб пелюски злетіли з вашої долоні. За аналогією можна використовувати пір'їни, вирізані з паперу сніжинки, створюючи ігрові ситуації.

Ігри на розвиток емоційного інтелекту.

Гра «Мімічна гімнастика».
Дитині пропонується виконати ряд вправ для мімічних м`язів обличчя, повторюючи за дорослим. Наморщити чоло, підняти брови (подив). Розслабитися. Залишити чоло гладким протягом однієї хвилини. Зсунути брови, нахмуритися (серджуся). Розслабитися. Повністю розслабити брови, закотити очі (а мені все одно – байдужість). Розслабитися. Розслабити повіки, чоло, щоки (лінь, хочеться дрімати). Розширити ніздрі, зморщити ніс (вдихаю неприємний запах). Розслабитися. Стиснути губи, примружити очі ( презирство). Розслабитися. Посміхнутися, підморгнути (весело, ось я який!).

Гра «Різнокольорова вода».
Дитині пропонується розфарбувати воду в різні кольори. Запитайте в дитини, як можна зробити «сердиту» воду, а як «добру» і «веселу». Покажіть як можна змішувати фарби утворюючи відтінки, і як при цьому змінюється «настрій» води. Наприклад, чорна вода була «сердитою», а сіра стала вже «задумливою».

Гра «Крижинки».
Гра являється продовженням попередньої гри. Вона дуже швидкоплинна, але напрочуд цікава. Заморозьте в холодильнику розфарбовану дитиною воду, а потім розбийте різнокольорові крижинки на дрібні шматочки. Спробуйте викласти візерунок з крижаної мозаїки. Згадайте, який настрій був у розфарбованої води. А який став у отриманого візерунка?

Вправа «Будівельники».
Дорослий пропонує уявити дитині та показати за допомогою міміки і рухів, як вона подає йому: важке цебро з цементом; легкий пензлик; цеглу; величезну важку дошку; цвях; молоток.

Вправа «Зміни голос».
Потрібно спільно з дитиною обрати улюблену казку та емоційно обіграти дії персонажів у сюжеті.

Варіант. Запропонувати дитині голосом зляканої Оленки попросити яблуньку)сховати її; виконати пісеньку Кози з казки «Вовк і семеро козенят», голосом Вовка, голосом Кози; сказати голосом одного з трьох ведмедів, щоб було зрозуміло, хто запитує: «Хто сидів на моєму стільці?», «Хто їв з моєї миски?» тощо.

«Скринька емоцій».
Створіть спільно з дитиною свою «Скриньку щастя», обговорюючи з нею емоції. «Покладіть» до скриньки все, що асоціюється у вас зі щастям візуально, на слух, смак, нюх і дотик.

Наприклад: зір (улюблена або бажана іграшка), слух (шум морської хвилі, улюблена пісня), смак (морозиво), нюх (аромат маминої випічки), дотик (пухнасте кошеня) тощо.

Online ресурси:

https://childdevelop.com.ua/
worksheets/2771/

https://osobluvadutuna.com.ua
/exercise?id=49

Пропріоцептивна система.

Що таке пропріоцепція? Простими словами, пропріоцепція – це здатність нашого тіла знати, де воно знаходиться зараз. І так само як ми бачимо за допомогою очей, зору, так і пропріоцепція допомагає нам зрозуміти, де знаходиться наше тіло, завдяки рецепторам, які розташовані в м'язах і суглобах. Наш зір стимулюють яскраві вогні і об'єкти, що рухаються, а пропріоцепцію стимулює тиск на рецептори по усьому тілу. Кожного разу,
коли ми протискуваємося через вузький простір, обіймаємо когось, стрибаємо ми отримуємо пропріорецептивну стимуляцію.
Чому пропріоцепція має значення?
Наша пропріорецептивна система допомагає пройти через кімнату не натикаючись на меблі, піднятися по шведській стінці в гімнастичному залі, утримати в руках ручку або олівець. Щоб зробити хоч що-небудь ми завжди повинні знати, де знаходиться кожна частина нашого тіла і як її перенести в потрібне місце в потрібний момент. Пропріоцепція грає ВЕЛИЧЕЗНУ роль в цій справі і її розвиток просто необхідно для усіх дітей.
Як зрозуміти, що дитині потрібне зайняття на розвиток пропріоцепції?
Розвиток пропріоцепції важлива частина роботи з дитиною, що має сенсорні проблеми, оскільки це єдиний вид стимуляції який, якщо їм користуватися правильно, допомагає заспокоїтися і сконцентруватися практично у будь-якій ситуації.
Вашій дитині особливо підуть на користь завдання на розвиток пропріоцепції, якщо вони відносяться до однієї з двох категорій :
v Діти, які шукають пропріорецептивної стимуляції:
Ця категорія зустрічається найчастіше.
Діти, які намагається отримати якомога більше пропріорецептивних відчуттів,
неначе тіло недоотримує стимуляції.
v Ознаки того, що дитина погано відчуває сигнали власного тіла :
Ця група менш поширена, але цілком імовірно що ці особливості ви зустрінете у своєї дитини. Погане відчуття тіла означає, що сенсорний стимул, що в цьому випадку йде з пропріорецептивної системи, не розпізнається. Неначе мозок узяв і відключив цей канал.
Дієві завдання на розвиток пропріоцепції для дітей
1. Затягніть ритмічну пісеньку ніби "Ведмедик з лялькою голосно тупають", чи будь-яку іншу з постійним ритмом доки ваша дитина стрибає або тупає.
Стрибки особливо стимулюють деяких дітей.
2. Зробіть зайняття осмисленим. Замість того щоб відправити його "бігом навколо
будинку", запитаєте "зможеш добігти до гойдалок і назад"?
Тепер, коли ми усі з'ясували, давайте перейдемо до списку ефективного зайняття на розвиток пропріоцепції :
v На батуті .
v На ліжку.
v На підлозі.
v На дивані.
v Біг
v Лазіння
v Драбинки
-На перекладинах.
- Деревах.
- Турніках.
- Мотузяних гойдалках.
- На перекладинах ліжка.
v Тупання.
v Балансування на великому м'ячі .
v Ходити "тачкою" .
v Ходити "крабом" .
v Штовхати.
- М'ячі.
v Повзання.
- Через тунелі .
- Через смугу перешкоди.
v Жувати
- Гумку.
- Хрустку їжу ( снеки, сушки, сирі овочі ).
- В'язку їжу (сухофрукти, тягучки ).
v Пити через соломинку.
Наприклад молочний коктейль (густий напій дає ще більше стимуляції).
v Стискати.
- Антистресові м'ячики.
- Масу для ліплення.
- Жуйку для рук.
v Розтягувати і тягнути еластичну гумку . Віджиматися від підлоги.

Вправи для розвитку голосу

Важливо проводити також вправи для розвитку голосу. Такі ігрові вправи необхідно проводити на добре знайомих дітям звуконаслідуваннях. Під час занять необхідно стежити за тим, щоб усі звуконаслідування дитина вимовляла на видиху.

«Аня співає пісеньку» – А-а-а, а-а-а.

«Гуде потяг» – У-у-у, у-у-у.

«Болить зуб» – О-о-о, о-о-о.

«Пароплав гуде» – И-и-и, и-и-и.

«Жабенята посміхаються "- І-і-і, і-і-і.

«Заблукали в лісі» – Ау-ау-ау-ау

«Малюк плаче» – Уа-уа-уа-уа.

«Гріємо ручки» – Х-х-х-х.

«Пісенька комарика»- З-з-з-з.

«Граємо на барабані» – Д-д-д-д.

«Гусак сичить» – Ш-ш-ш-ш.

«Жук дзижчить» – Ж-ж-ж-ж

«Гусак» – Га-га-га.

«Зозуля кує» – Ку-ку, ку-ку.

«Корова» – Му-му-му.

Проспівування звуку А на видиху (зробили глибокий вдих, надули животик, плечі не піднімаються, на видиху співаємо «А-а-а-а-а-а-а!»)

Проспівування на одному видиху звукової доріжки а-о-у-и-е (один звук плавно переходить в інший, і кожний тягнеться не менше 2 сек.);

Проспівування на одному видиху звукової доріжки зі зміною висоти і сили голосу (пошепки, тихо, голосно, тоненьким (високим) голоском, низьким голосом);

Проспівування простої мелодії (наприклад, «У лісі, лісі темному, де ходить хитрий лис, росла собі ялинонька, і зайчик з нею ріс…») на звук М чи У. Тобто, дитина робить глибокий вдих, надуває животик, а потім, на безперервному видиху, начебто наспівує тільки мелодію пісеньки («м-м-м-м м-м-м-м…»);

Як правильно організувати творче заняття з дитиною.

Дуже часто мами, займаючись з дитиною малюванням, ліпленням або іншими видами творчої діяльності, стикаються з деякими проблемами. Діти або тягнуть все до рота, не виконуючи очікуваних дій з фарбами або олівцями; їм швидко набридає; вони взагалі не бажають слухати вказівок мами, а роблять все по-своєму; або взагалі відмовляються від занять… Що ж не так? Ось 5 класичних помилок мам в заняттях творчістю з малюками:

1. Очікування мами не відповідають віку дитини.
Діти молодшого дошкільного віку не можуть довго сидіти за одним і тим же заняттям. Така особливість їх нервово-психічної діяльності. Крім того, дітям важливий процес, а не результат творчості. Тому дозвольте дитині робити все по-своєму, хай навіть готова картина буде зовсім не схожа на задуману. Не заважайте дитині!

2. Контроль і нав'язування.
Не змушуйте дитину займатися. Це не принесе ніякої радості ні їй, ні вам. Постарайтеся підлаштуватися під неї і знайти те, що буде цікаво вам обом. Дозвольте дитині робити так, як вона хоче. Це ж творчий процес!

3. Мета занять творчістю – навчити. Зробіть цю мету другорядною. Сконцентруйтеся краще на тому, щоб під час занять ваша дитина розвинула уяву, фантазувала і просто отримувала задоволення від процесу. Пропонуйте їй різні матеріали, різні способи їх використання. Не обмежуйте дитину, не виправляйте її малюнки, тим більше, не робіть замість неї. А вчити (тримати олівець, розрізняти кольори, малювати форми) можна ненав'язливо.

4. Критика.
Критикою легко відбити у дитини бажання та інтерес. Крім того, є ризик вселити в дитину страх помилитися, невпевненість і шаблонність в мисленні.

5. Бути дуже серйозним під час заняття.
Ви – не вчитель, не академік, ви – любляча, уважна мама! Так що отримуйте задоволення від проведення часу з дитиною! Нехай заняття творчістю будуть радісними і веселими. Експериментуйте, імпровізуйте, просто грайтеся і насолоджуйтесь! Удачі вам!

Продовжимо тему про розвиток ПРОПРІОЦЕПТИВНОЇ системи.

Пропріоцептивна система є базою для розумових процесів і, на щастя, "найвдячнішою" з основних людських систем, тому насичувати її можна безкінечно.
Розвиток пропріоцепції допомагає в повній мірі відчути своє тіло, положення його частин відносно один одного і щодо простору. Активізація м'язових почуттів стабілізує нервову систему і дозволяє дитині переключитися від обробки просторової інформації до пізнавальних процесів.

Фізична праця
Фізична праця ( дає можливість для пропріорецептивної стимуляції) – це завдання, які вимагають від дитини задіяти усі сили своїх м'язів щоб штовхати, піднімати, котити і нести предмети.
Коли ми використовуємо м'язи таким чином, виникає опір, який чинить дію на
пропріорецептивні рецептори в м'язах і суглобах.
Нижче я привела декілька поширених завдань, багато з яких
домашні справи, які часто є в розкладі сімейного життя. Але взагалі ви нічим не обмежені у виборі варіантів і я навряд чи зможу перерахувати усі можливі вправи.

Ось декілька прикладів, які вас надихнуть :

Штовхати/тягнути важкі предмети
v Кошик з брудною білизною.
v Пилосос

Носити важкі об'єкти
v Пакети і банки з комори.
v Сумку з підручниками.
v Коробки з речами.
v М'ячі.
v Відро для сміття.

Копати

Орудувати граблями

Згрібати
v Пісок.
v Листя.
v Тягнути за мотузок :
- Прив'язану до ручки дверей
- Прив'язану до дерева
- Прив'язану до перекладини гойдалок
- Просто перетягувати канат

Завантажувати і розвантажувати посудомийну машину

Вправи для розвитку координації мовлення з рухами
Для нормалізації темпу і ритму мовлення велике значення має виконання спеціальних вправ спрямованих на розвиток координації мовлення з рухами.

«Машина».
Бі-бі-бі гуде машина, (ритмічно плескати в долоні)
Не поїду без бензину. (ритмічно тупотіти ногами)

«Дощик».
Дощик, дощик, крап-крап-крап, (вказівним пальцем правої руки стукати по лівій долоні)
Мокрі всі доріжки.
Нам не можна йти гуляти, («погрозити» вказівним пальчиком)
Ми промочимо ніжки. (ритмічно потупати ногами)

Дидактичні ігри – вправи на розвиток фонематичного слуху
Гра «Хто краще чує?»
Мета: розрізнення на слух шиплячих звуків [ш], [щ], [ч], [ж].
Хід гри.
Дорослий каже, що лялька або казковий герой хоче пограти з ним гру. Вона буде називати слова, а дитина якщо почує звук [ш] підніме руку. (Пропонуються такі слова: шуба, зошит, шапка, сапка, каша, Саша).
На звук [щ] – щука, щітка, шило, дощ.
На звук [ч] – чоботи, вечір, річ, вірш, човен, шуба.
На звук [ж] – жук, сік, ніж, віз, жаба, шапка.

Гра «Хто краще чує?»
Мета: формувати вміння дитини розрізняти на слух сонорний [р].
Хід гри.
промовляє нові слова і треба підняти руку, коли почує звук [р]: риба, ручка, карта, парта, лижі, рак, лак.

Гра «Хто краще чує?»
На звуки [дж], [дз]: бджола, дзвінок, діжка, дзищати, дозволити.

Гра «Повтори як я».
Дорослий просить дитину повторити за ним: а) ша, са, ща, жу, ші, со, жо, чо;
б) мило, шило, сумка, шуба, щітка, зірка, сапка, шапка.
в) Саша пішла в сад.

Гра «Опиши як я»
Вихователь описує картинку: «На прогулянку пішли Оля, Ромчик, Саша.
В саду вони побачили їжачка. Дитина повинна повторити.

Гра «Підбери малюнок»
Вихователь називає малюнок, а дитина каже де є малюнок з предметом на звук [ш]. (Малюнки на всі групи звуків).

Гра «Назви перший і останній звук»
Вихователь називає слова, а дитина визначає перший і останній звук: шуба, рис, сир, сорочка, час, жук, дощ.

Гра «Послідовні звуки»
Вихователь пропонує дитині послідовно назвати звуки в словах: рис, жук, сік, час, каша, Саша, рак, мак.

Гра «Спільний звук»
Вихователь пропонує дитині визначити спільний звук у словах:
а) сова, сік, сум – [с];
б) шило, шуба, каша – [ш];
в) зуб, зір, ваза – [з];
г) жук, ніж – [ж];
д) час, чотири, вечір – [ч];
е) дощ, щука – [щ];
є) риба, рука, сир – [р].

Гра «Впізнай предмет на малюнку»
Вихователь попарно називає слова: коза-коса, шило-мило, шапка-сапка, сік-сук, мак-рак.

Гра «Чи правильно я називаю слова»
Вихователь називає слова, якщо він говорить неправильно дитина плескає в долоні: сумка-шумка, рак-мак, шило-мило, коза-коса, оса-роса.
Дані ігри можна використовувати декілька раз, змінюючи слова, варіюючи завдання.

Вправи для розвитку міжпівкульної взаємодії.
Дані вправи розвивають міжпівкульні зв'язки, синхронізують роботу півкуль, покращують розумову діяльність, сприяють поліпшенню пам'яті та уваги, полегшують процес читання і письма.
Вправи необхідно виконувати щодня, виділивши 20-25 хвилин на день для них. Вони стануть в пригоді для маленьких перерв в ході заняття, або для налаштування на роботу перед заняттям, чи просто як гра у вільну хвилинку.
Вправи рекомендується поступово ускладнювати:
· прискорювати темп;
· виконувати з легко прикушеним язиком і заплющеними очима (вимкнення мовного і зорового контролю);
· підключати рухи очей і язика до рухів рук;
· підключати дихальні вправи і метод візуалізації.

"Вушка"
Ціль: Енергетизація мозку.
Розправляти і розтягувати зовнішній край кожного вуха однойменною рукою в напрямку вгору-назовні від верхньої частини до мочки вуха (п'ять разів). Помасажувати вушну раковину.

"Ліхтарики"
Ціль: Розвиток міжпівкульної взаємодії (мозолистого тіла), довільності і самоконтролю.
Покласти кисті на стіл. Одна – стиснута в кулак, інша лежить на столі долонею. Одночасно змінювати положення рук (якщо права в кулаці, а ліва – долоня, то змінити на: права – долоня, ліва – кулак і так далі).

"Дзеркальне малювання"
Ціль: Розвиток міжпівкульної взаємодії, довільності, самоконтролю. На аркуші чистого паперу, взявши в обидві руки олівці або фломастери, пропонуємо дитині малювати одночасно обома руками дзеркально симетричні малюнки, літери, цифри. Рекомендується при виконанні цього завдання використовувати музику.

"Кулак – ребро – долоня"
Ціль: Розвиток міжпівкульної взаємодії, довільності, самоконтролю.
Дорослий показує дитині три положення долоні на столі, які послідовно змінюють один одного: розкрита долоня на столі, долоня, стиснута в кулак, долоня ребром на столі. Спочатку вправа виконується разом:
а) долонею правої руки;
б) долонею лівої руки;
в) обома долонями одночасно.
При цьому міняємо темп виконання, то, прискорюючи, то, сповільнюючи його. Потім дитина виконує вправу самостійно.

"Вухо – ніс"
Ціль: Розвиток міжпівкульної взаємодії, довільності, самоконтролю.
Лівою рукою візьміться за кінчик носа, а правою рукою – за протилежне вухо. Одночасно відпустіть вухо і ніс, хлопніть в долоні, змініть положення рук «з точністю до навпаки».

"Горизонтальна вісімка"
Ціль: Розвиток міжпівкульної взаємодії, довільності, самоконтролю.
Намалюйте в повітрі в горизонтальній площині цифру вісім три рази спочатку однією рукою, потім іншою, потім обома руками одночасно.

Вправа "Перехресні кроки"
Ціль: Розвиток психофізичних даних, активація лобної частини мозку (відповідальної за мислення).
Вправа виконується на місці. Дитині пропонується з'єднати праве коліно з лівим ліктем та навпаки. Кроки повинні виконуватися дуже повільно, виконувати треба зберігаючи рівновагу. На рахунок "1-10" – з'єднати коліно і лікоть, за той же час повернутися в початкове положення.

https://www.youtube.com/watch?v=_e3J0lR961U

Кінезіологічні вправи.

Дихання важливе не тільки з точки зору фізіології.
Крім надання кисню кожній клітинці дитячого організму, воно також допомагає розвинути довільність дій і самоконтроль у дитини.

Дихальні кінезіологічні вправи
для дітей не складні у виконанні, але дуже корисні.

"Задути свічку"
Дитина уявляє, що перед ним стоїть 5 свічок. Йому потрібно задути спочатку великий струменем повітря одну свічку, потім цей же об'єм повітря розподілити на 5 рівних частин, щоб задути всі.

"Хитання головою"
Початкове положення: сидячи або стоячи розправити плечі, голову опустити вперед і закрити очі. Потім дитина починає похитувати головою в різні боки і глибоко, як тільки може, дихати.

"Дихання носом"
Вправа полягає в тому, що діти дихають тільки однією ніздрею.
При цьому важливо правильно розташовувати пальці рук: права ніздря закривається правим великим пальцем, ліва - мізинцем лівої руки.
Інші пальці завжди спрямовані вгору.
Важливо глибоко і неквапливо дихати.

"Плавець"
Діти стоячи роблять глибокий вдих, закривають ніс пальцями і присідають. У такому положенні вони подумки рахують до 5, потім встають і випускають повітря. Вправа нагадує дії як пірнає плавця.

"Вісімка"
Потрібно взяти в праву руку ручку або олівець і намалювати на аркуші паперу горизонтальну вісімку. Те ж саме зробити і лівою рукою. Після цього спробувати намалювати малюнок двома руками відразу.

"Крокування"
На фоні ритмічної музики, виконати наступні дії: крокувати на місці з супроводом кожного кроку помахом руки. Наприклад, коли крок робить ліва нога, змахує і ліва рука, з правого точно так само.

"Робота кисті рук"
Вправа полягає в тому, що дитина повинна покласти на стіл кулак, потім поставити долоню ребром, потім покласти долоню на поверхню. Завдання відпрацьовується руками по черзі, потім одночасно.

"Жаба"
Долоньки на столі виконують руху: права лежить (вниз долонею), ліва стиснута в кулак, потім навпаки.

"Кулачки"
Загнути великі пальці всередину долоні, стиснути кулак. Коли дитина робить вдих, кулачки слід поступово стиснути до максимуму. При видиху поступово розтиснути долоню (до 10 разів).

Надувати повітряні кулі.
Повторити 6-10 разів.

Грати на губній гармошці.
Повторити 6-10 разів.

Пускати мильні бульбашки
. Повторити 6-10 разів.

«Чия кулька далі?»
- на одному видиху дути на кульку. Повторити 4-6 разів.

Надування щік по черзі.
"Переганяти" повітря з однієї щоки в іншу.
Імітація полоскання передніх зубів.

Цокання язиком
( ніби «їдемо на конику»).

Ігри на розвиток мовного дихання

Гра 1.
Перекочування силою видихуваного повітря ватної кульки на поверхні столу.

Гра 2.
Дмухання на паперові кораблики, що плавають у воді.

Гра 3. «Веселі кульки».
Дмухання на повітряні кульки, які висять зверху над головою дитини.

Гра 4. «Дми на метелика».
Дмухання на виготовленого з паперу метелика, прив'язаного на нитці зверху над головою дитини.

Гра 5. « Задмухування свічки ».
Діти уявляють, що задмухують свічку.

Гра 6. «Надування бульбашок».
Діти дмухають на поверхню води так, щоб утворилися бульбашки.

Гра 7. «Остуди чай».
Діти уявляють, що п'ють гарячий чай і дмухають, щоб остудити.

Гра 8. «Гра на сопілці».
Діти уявляють, що грають на сопілці і ритмічно роблять вдих-видих.

Гра 9. «Паровозик».
Діти «їдуть» на паровозі – чух-чух-чух, піднімаючи руки роблять глибокий вдих і на видих промовляють «чух».

Гра 10. «Дотягнись до сонечка».
Діти тягнуться до сонечка, піднімаючи руки через сторони і роблячи глибокий вдих. Опускаються на носочки роблять спокійний видих.

Гра 11. «На гойдалці».
На горизонтальній нитці прикріплені різноманітні фігурки з паперу, дитина силою видихуваного повітря розгойдує.

Гра 12. «Нарубаємо дров».
Дитина піднімає руки як для рубання дров, вдихаючи при цьому повітря. На видих опускає руки і промовляє «ух».

Гра 13. «Надування кульки».
Діти уявляють, що надувають повітряну кульку.

Гра 14. «Прокоти олівець».
Дитина силою видихуваного повітря прокочує олівець по столі.

Гра 15. «Вітер».
Діти роблять «легенький вітерець» – легенько дмухають, «сильний» – сильніше дмухають і «бурю» – дмухають ще сильніше. Після цього обов'язково передихають – «декілька хвилин вітру немає».

Вправи для педагогічної профілактики та корекції порушень зору.

Як і всі м'язи нашого тіла, м'язи очей потрібно тренувати! Адже найбільшу кількість вражень про навколишній світ мозок отримує через зір. З допомогою зору пізнаються суттєві ознаки різноманітних об'єктів (світло, колір, форма та інші), а зорово - просторові уявлення мають особливо важливе значення, як у руховій сфері (оскільки рухи розвиваються під зоровим контролем), так і у процесі навчання (оволодіння буквами алфавіту, числовими зображеннями і т. п. базується на зоровому сприйнятті). Роль зорового аналізатора у психологічному розвитку дитини велика і унікальна. Порушення його діяльності викликає у дитини значні утруднення у пізнанні оточуючої дійсності. Саме тому такою важливою є гімнастика зору!
Слід пам'ятати, що такі вправи можуть стати корисними лише за умови правильного і систематичного їх виконання! Тривалість від 5 до 10 хв.
Щоб очі якомога менше стомлювалися, рекомендуються такі вправи:

· Заплющити міцно очі, а потім розплющити їх. Повторити цю вправу 4-6 разів.

· Витягнути вперед руку. Стежити поглядом за нігтем пальця повільно наближаючи його до носа, а потім так само, повільно відсуваючи назад. Повторити вправу 5 разів.

· Глянути в правий верхній кут кімнати, потім у нижній лівий (10 разів). Потім зробити 10 разів рух очима з верхнього лівого в нижній правий кут кімнати.

· На шибку наклеїти чорний квадратик, що за розмірами відповідає клітинці шкільного зошита. Прикривши одне око рукою - 30 с. дивитися на цей квадратик з відстані 30 см., а потім на 30 с. переводити погляд у далину, за вікно. Вправу треба повторювати 2-3 рази в день по 4-5 хв. кожним оком.

· Поводити очима за годинниковою стрілкою. Вправу роблять 2-3 рази на день, потім поступово збільшуються до 12-15.

Щоб дітям було цікавіше, можна виконувати вправи-імітації.
Наприклад:

Пугач.
На рахунок 1-4 закрити очі, а на рахунок 5-6 широко розкрити їх і подивитися в далину (4-5 разів)

Мітли.
Часто моргати, не напружуючи очей, на рахунок 1-5 (4-5 разів). Можна супроводжувати моргання промовлянням тексту: Ви, мітли, втому зметіть, Очі нам добре освіжіть.

Піжмурки.
На дошці поставити маленькі іграшки або кольорові фішки. Діти заплющують очі на рахунок: один, два, три, чотири. За цей час дорослий змінює розташування предметів на дошці. Розплющивши оці, діти намагаються визначити зміни, що відбулися (4-5 разів).

Піймай «зайчика».
Дорослий включає ліхтарик і випускає «сонячного зайчика» на прогулянку. Діти, піймавши очима «зайчика», супроводжують його, не повертаючи голови 45 секунд.

Вказані вправи розроблені згідно з рекомендаціями вчителя-дефектолога (тифлопедагога) Заліської Т.А.

Вправи біля гімнастичної стінки

Гімнастична стінка є основною спортивною спорудою в роботі з дітьми дошкільного віку: адже з неї розпочинається розвиток рухливих навичок із лазання, підтягування, розтягування, прогинання тощо.

Вправи на гімнастичній стінці.
Вони розвивають гнучкість та пластичність.
– Жабеня
В.п. – стоячи обличчям до опори, п'ятки разом, триматися за рейку руками на рівні плеч. Зберігаючи пряме положеня спини, повільно присідати, розводячи коліна нарізно, та повільно підніматися.
– Змійка
В.п. – стоячи на підлозі, триматися за рейку на рівні плеч. Прогнутися назад, випрямитися, прогнутися вперед, випрямляючи руки, повернутися у в.п.
Ускладнення:

• триматися за рейку на рівні поясу, вправа така сама (випрямляючи руки);
• триматися за рейку на рівні поясу, встати на перву рейку, вправа така сама (випрямляючи руки). - Потягнемо ноги

В.п. – стоячи обличчям до стінки, триматися за рейку на рівні плечей, почерзі відводити ноги в сторони, вперед, назад з витягуванням носка.
- Гілочка гойдається.
В.п. – стоячи боком до стінки, триматися за рейку однією рукою на рівні плечей. Випрямляючи цю руку, прогнутися в сторону, відвести вільну руку в цю ж сторону, те саме в іншу сторону.
- Птах на гілці
В.п. – стоячи на першій рейці, триматися за рейку руками вище голови. Відводити прямі ноги назад.
– Верблюд
В.п. – стоячи на колінах боком до стінки, триматися однією рукою за рейку на рівні поясу. Прогнутися назад, піднімаючи вільну руку догори - назад, стараючись дотягнутися до підлоги; те саме в іншу сторону.
– Хто вище підніметься на руках
В.п. – лежачи на животі обличчям до стінки, триматися за першу рейку обома руками. Підніматися по рейкам за допомогою рук, підтягуючи тулуб до рейок.
– Стріла
В.п. – стоячи обличчям до стінки на відстані витягнутої руки. Триматися за рейку однією рукою на рівні плечей. Підняти пряму ногу з витягнутим носком в сторону, тримаючи її вільною рукою, та піднімати ногу вище до голови. Те саме іншою ногою.
– Ластівка
В.п. – стоячи обличчям до стінки, триматися однією рукою за рейку на рівні плечей. По черзі піднімати прямі ноги з витягнутими носками догори, відводити вільну руку в сторону, назад, вперед.
– Замок
В.п. – таке саме. Підняти ногу назад- догори, згинаючи в коліні, вільною рукою взятися за носок і піднімати ногу, намагаючись торкнутися ногою до голови. Те саме іншою ногою.
– Місток
В.п. – стоячи на підлозі спиною до стінки, триматися обома руками за рейку на рівні плечей. Прогнутися назад, переставляючи руки по черзі вниз по рейкам, стати на міст. Так само повернутися у в.п.
– Складочка
В.п. – стоячи спиною до стінки,триматися за рейку на рівні колін. Нахил тулуба донизу, лобом торкнутися колін. Повернутися у в.п.
– Равлик
В.п . – сидячи на підлозі, ноги на стінки під кутом 45 градусів, упор ззаду. Підняти ноги , покласти праворуч на підлогу, повернутися у в.п. Так само ліворуч.
– Маятник
В.п. – висячи на руках спиною до стінки. Піднімати прямі ноги догори- вперед та опускати. Розгойдуватися праворуч, ліворуч, ноги не згинати.

Ігри для розвитку мовного дихання

Для розвитку мовного дихання дитини використовуються безліч дихальних ігор: здувати сніжинки, папірці, пушинки зі столу, з руки; дути на легкі кульки, олівці, свічки; дути на плаваючих в тазику качечок, корабликів, дути на всілякі вертушки та інше; надувати надувні іграшки, повітряні кулі, пускати мильні бульбашки; піддувати вгору пушинку, ватку і так далі.

Гра 1 "Хто зажене м'яч у ворота"
Мета: розвиток сильного плавного видиху.
Обладнання: кулька від настільного тенісу або ватна кулька, ворота із стаканчиків з-під йогурту.
Хід гри: – Сьогодні хлопці, ми проводимо змагання хто зажене м'яч у ворота. Отже, ми починаємо. Учасники, посміхніться, покласти широкий язик на нижню губу (вправа "Лопаточка") і плавно, зі звуком [Ф], дуємо на кульку.
Стежити за щоками дитини, щоб вона вимовляла [Ф], а не [Х], тобто щоб повітряний струмінь був вузький, а не розсіяний.
Гра 2 "Швидкий олівець"
Мета: розвиток довгого і плавного видиху.
Обладнання: кольорові олівці з гладкою або ребристою поверхнею.
Хід гри: перед дитиною, яка сидить за столом на відстані 20 см, кладемо олівець. Спочатку самі показуємо дитині як дути на олівець, щоб він покотився на протилежний край столу. Можна пограти в цю гру удвох сидячи один навпроти одного і перекочувати олівець один одному.
Гра 3 " Чарівні метелики "
Мета: розвиток тривалого безперервного ротового видиху.
Обладнання: штучна квітка (паперова квітка чи намальована квітка) різнокольорові (однотонні) паперові метелики.
Хід гри: – Подивись, яка у мене є гарна, чарівна квітка. А ти знаєш, що на ній живуть метелики? От тільки біда, злий чарівник зачарував їх і вони розучилися літати! Давай з тобою розчаклуємо їх, щоб вони знову змогли літати в небі. Подивися, як це зроблю я (педагог дме на метеликів). А тепер твоя черга!
Гра 4 " Метелики пурхають "
Мета: розвиток довготривалого плавного видиху.
Обладнання: коробка з під взуття оформлена у вигляді квітучої галявині, паперові метелики прив'язані на нитки.
Хід гри: – настав прекрасний, теплий ранок, сонечко зійшло високо в небо. От прокинулись і заспівали пташки, зайчики помчали шукати собі їжу. Аж ось, подивіться, з'явилися гарні метелики і почали літати над квіточками. Покажи, як?
Гра 5 " Гарячий чай "
Мета: розвиток сильного плавного і тривалого видиху.
Обладнання: силуетне зображення чашок з кольорового картону.
Хід гри: – Добрий день, дівчата й хлопці! Сьогодні ви мої гості і гарячим чаєм я всіх пригощаю, а щоб не обпектися, треба вам подути на чай!
Гра 6 " Фокус "
Мета: розвиток сильного цілеспрямованого видиху.
Обладнання: маленький шматочок вати.
Хід гри: – Давай уявимо, що ми з тобою фокусники. Перш ніж показувати фокус своїм рідним нам з тобою треба потренуватися.
Відкриваємо рот. Робимо " чашечку " (бічні краї язика притиснуті до верхньої губі, а посередині залишається жолобок). Кладемо маленький шматочок вати на ніс. Робимо вдих через ніс. Сильно дуємо на ватку через рот так, щоб вона злетіла вгору.
Гра 7 «Кулька».
Цю вправу бажано робити спочатку лежачи (щоб дитина повністю розслабилася), а потім сидячи чи стоячи. Вдих через злегка відкритий рот (живіт надувається, як кулька, плечі не піднімати). Видих через вільно відкритий рот, неначе кулька повільно здувається. Рух живота контролюється рукою. Цю ж вправу повторити з подовженим видихом на звуки (А, О, У, И). Видих під час вимови цих звуків повинен бути спокійним і безперервним.
Гра 8 «Задуй свічку».
Короткий спокійний вдих носом, потім пауза (затримати дихання на 1-2 сек.) і довгий безперервний видих через ледве зімкнуті губи з промовлянням «пф», начебто гасячи свічку (дути можна на пальчики).
Гра 9 «Літак».
Покладіть дитині на долоньку маленький шматочок ватки чи паперу. Тримаючи долоню з ваткою на рівні рота, дитина повинна подути на «літак», щоб він полетів. Чим далі полетіла ватка, тим краще дитина зробила вдих і видих.
Гра 10 «Пахне квіточка».
Навички правильного вдиху і видиху добре відпрацьовувати на таких вправах: дати дитині понюхати квітку, духи, фрукти.
Гра 11 «Усі мовчать».
Зробити вдих, а видихнути на звук "з", доторкнувшись вказівним пальцем до губ, неначе попросити тиші.
Гра 12 «Де дзвенить комарик?»
Дитина, сидячи на стільці, одночасно з поворотом тулуба праворуч-ліворуч робить довгий видих на звук з-з-з-з.
Гра 13 «Гарячий чай».
У дитини в руках чашка, дитина робить вдих носом , а на видиху дує в чашечку, вимовляючи пошепки ф-ф-ф-ф, начебто студить гарячий чай.
Гра 14 «Кораблик».
Налийте в миску води, покладітьте на воду паперовий кораблик, і запропонуєте дитині "допомогти" кораблику переплисти на іншу сторону миски. Дитина робить вдих носом, а на видиху вимовляє «пф» і дує при цьому на кораблик. Чим дужчий повітряний струмінь, тим далі попливе кораблик.
Гра 15 «Дмухай на метелика».
Дорослий виготовляє паперового метелика, прив'язує його до палиці, тримає у дитини над головою і пропонує дмухати на нього.
Гра 16 «На гойдалці».
На горизонтальній нитці прикріплюють різнокольорові паперові фігурки ляльок, влаштовують «гойдалку» і малюк силою видихуваного повітря розгойдує їх.
З дітьми старшого дошкільного віку доцільно вивчати скоромовки
на ті звуки, які дитина вимовляє нечітко. Наприклад, скоромовки на звуки
з, с, ш, ч, ж.
«Семен віз сіно»
«Старшому сину пошили сині штани»
«Всіх скоромовок не перемовиш, не перевискоромовиш »
«Золоті жолуді зовсім пожовтіли».

На звуки р, л:
«Орел на горі, перо па орлі»
«Білі барани грали на барабані»
«На дворі трава, на траві дрова, раз дрова, два дрова, три дрова»
«Летів перепел перед перепелицею, перед перепеленятами»
«Лелека, лелека, літаєш далеко».

Арт-терапія. Мистецтво оригамі.

Численні дослідження свідчать про те, що заняття оригамі підвищують активність правої півкулі мозку, активізують творче мислення, стабілізують психоемоційний стан та знижують тривожність, поліпшують рухову активність, розвивають дрібну та пальчикову моторику, покращують пам'ять та просторове мислення.

Складання в техніці оригамі доступне практично всім, та й папір завжди є під рукою. Ефект посилюється, якщо під час виготовлення поробок, зробити фігурки оригамі рухомими: жабку, що стрибає, журавликів, що махають крилами тощо. Із виготовлених поробок можна створити домашню виставку, свій маленький зоопарк, або виготовити героїв улюбленої казки та обіграти її.

Працювати з дітьми за даним напрямком можна починаючи з трирічного віку. Перед тим як починати, необхідно ознайомити дитину з властивостями паперу, як матеріалу. Можна разом його зім'яти, скласти, розрівняти або розірвати. Так дитина дізнається не лише про властивості паперу, але й закріпить навичку виконувати інструкції дорослого. Також працюючи з цупким папером, дитині доводиться прикладати більше зусиль, щоб, наприклад, розірвати його, що позитивно впливає на моторні функції руки.

Далі необхідно навчити дитину складати лист паперу прямокутної форми, так щоб правильно співпали кути та сторони. Отриманий виріб можна перетворити на книжечку або блокнот, наклеїти туди картинки, наліпки чи розмалювати. Наступний так само складений листочок можна перетворити на автобус чи будиночок, доклеївши необхідні деталі.

Наступний етап – виготовлення поробок з квадратних листів. Потрібно навчити дитину скласти квадратик по діагоналі, щоб співпали кути та сторони, потім підняти кути вверх – вийде квітка. Наступний квадрат скласти так само, але кути опустити вниз. Дитина має сама визначити кого вона побачила в отриманій фігурці – собачку, котика чи порося.

Щоб зробити процес виготовлення поробок ще цікавішим та зрозумілішим дітям, можна «оживити» квадратний лист паперу. Намалювати на квадраті обличчя, ручки та ніжки. Починати роботу з того, що «пан Квадрат рівно та правильно стає перед нами», тобто дитина має покласти розмальований лист паперу так, щоб руки, ноги та голова знаходились у правильному положенні. Можна проговорити де ліва ручка, а де права, домалювати пальчики та порахувати їх, варіацій безліч.

Після такого підготовчого етапу можна розпочинати працювати та відпочивати разом із своєю дитиною, фантазуючи та створюючи власний світ!

Нижче пропоную кілька посилань на цікаві техніки можливі для використання на заняттях з оригамі:

https://naurok.com.ua/post/10
-idey-zahoplivih-dinamichnih-igrashok-ori-ami

https://dityinfo.com/dozvillya
/origami-shemi-dlya-ditei-pochatkivciv.html

http://www.kidmade.com.ua/
ukr/catalog/origami-crafts/

Комплекс пасивної гімнастики для дітей з порушеннями загальної моторики (ДЦП, м'язеві дистрофії).
Комплекс вправ починаємо виконувати по принципу згори – донизу. Спочатку виконуємо вправи для рук потім для ніг. Перед комплексом вправ бажано виконати масаж долонь та пальців рук, можна із застосуванням різних масажерів (су-джок, масажні м'ячі різного розміру). Перед виконанням вправ вчимо дитину правильному диханню (якщо дитина розуміє ваші звертання та виконує інструкцію) – вдих та видих носом, всі вправи починаємо виконувати на видиху, особливо ті вправи, які виконуємо на животі, не раніше ніж через 2 години після прийому їжі, або перед їжею, 2-чі на день по 30-40 хв. Після кожної вправи обов'язково виконуємо дихальну гімнастику 2-3 дихальних акти, вдих та видих носом, після видиху втягнути живіт (якщо дитина може), виконуючи таким чином масаж органів черевної порожнини, та тренування мязів пресу, але в тому випадку, якщо не має протипоказань (гострих та хронічних захворювань черевної порожнини в період загострення).

Пасивна гімнастика з кожним суглобом за наростаючою амплітудою.
Починаємо виконання вправ з рук.

В разі якщо суглоби дитини рухаються за нормальною амплітудою, відсутня тугорухливість, всі вправи починаємо виконувати з 6 разів, поступово збільшуємо кількість до 10 – 15 разів, спочатку пасивно (з допомогою), потім активно – дитина пробує виконувати вправи самостійно, знову ж таки якщо виконує інструкцію та розуміє звернену мову. Якщо у дитини наявна тугорухливість суглобів, вправи виконуємо повільно, плавно до досягнення ефекту збільшення кута та швидкості рухів у суглобах, кількість разів повторень не обмежується. Зважайте на те що вправи не мають спричиняти болю дитині. Ітак почнемо:
· Гра «Привіт-бувай» - розгинаємо променевозап'ястний суглоб вгору, ніби махаємо привіт, і згинаємо вниз, ніби прощаємося;
· кругові оберти променевозап'ястним суглобом за та проти часової стрілки;
· згинання та розинання рук у ліктьових суглобах при відсутності підвищеного тонусу в руках;
· згинання та розгинання рук (піднімання вгору – опускання вниз) у плечових суглобах;
· у разі наявності підвищеного тонусу у верхніх кінцівках (руках) виконуємо пасивні потряхування кінцівок по Фелпсу. Повільно, плавно здійснюємо потряхування рук, згинаючи та послідовно розгинаючи їх у ліктьових суглобах. ·
«Прес» – дитина тримається за пальці рук, або за предмет (гімнастичну палку, гімнастичні кільця, іграшки), того хто займається з дитиною, і намагається самостійно піднімати корпус.
· «Міст» - дитина лежить на спині, ноги зігнуть у колінних суглобах, ступні стоять на підлозі, упираються в підлогу, руками дитина також упирається в підлогу ( якщо може) якщо ні то допомагає помічник, на вдиху – дитина повільно піднімає таз до лопаток, на видиху повільно опускається, при виконанні вправи можна використовувати іграшки, грати в гру «Міст піднімається – міст опускається» і пропускає іграшку. Якщо дитина не може самостійно виконувати вправу, то той хто з нею займається, допомагає їй, кладе свої руки під сідниці дитини, і допомагає їй здійснювати підйом, допомога має здійснюватись мінімально, або ж настільки, наскільки це необхідно.

Вправи для ніг
І . Пасивна гімнастика для гомілковостопних, колінних та кульшових суглобів.
1. Згинання та розгинання гомілковостопного суглобу по принципу до себе від себе. Пам'ятаємо що амплітуду рухів при тугорухливості в суглобі збільшуємо поступово.

2. Покачування стопи на масажному м'ячі, валику вперед-назад, на себе-від себе, по колу.

3. Згинання та розгинання колінних суглобів.
Згинаємо ногу в колінному суглобі, та приводимо ногу до животика, розгинаємо та випрямляємо ногу повністю. Вправу здійснюємо по черзі, спочатку з однією потім з іншою ногою (з правою, а потім з лівою), плавно, без надмірного прикладання сили, наскільки дозволяє рухова здатність дитини.

4. Розведення тазовостегнових суглобів.
Вправу виконуємо повільно, плавно, розведення здійснюємо настільки наскільки дозволяє рухова здатність дитини, лише поступово з кожним разом, намагаємось повільно збільшити амплітуду рухів, вправа не має утворювати больові відчуття для дитини.

5. «Напівметелик» - здійснюємо спочатку розведення правого кульшового суглобу повільними круговими рухами, за та проти часовою стрілкою, потім процедуру здійснюємо з лівим кульшовим суглобом.

6. «Метелик» - здійснюємо одночасне розведення кульшових суглобів спочатку за потім проти часової стрілки.

7. «Ножиці вертикальні» (пасивне виконання) – піднімаємо спочатку праву ногу, випрямлену у колінному суглобі, приблизно на 15 см від підлоги, потім ліву, гомілковостопний суглоб фіксуємо руками у положенні під прямим кутом, і здійснюємо вертикальні поперемінні рухи ногами вгору вниз, на висоту не більше 20 см від підлоги.

8. «Ножиці горизонтальні» - піднімаємо спочатку праву ногу, випрямлену у колінному суглобі, приблизно на 15 см від підлоги, потім ліву, гомілковостопний суглоб фіксуємо руками у положенні під прямим кутом, і здійснюємо горизонтальні поперемінні рухи ногами в сторони.

9. Підйом ніг вгору. Вправу бажано виконувати вдвох, тобто дитина і дві особи які з нею займаються. Фіксуємо ноги у гомілковостопних , та випрямлених колінних суглобах, здійснюємо підйом ніг під прямим кутом, потім опускаємо вниз.

55 енергійних ігор та розваг для дітей вдома (адже карантин – не жарт).
https://osvitanova.com.ua/posts/356
5-55-enerhiinykh-ihor-ta-rozvah-dlia-ditei-vdoma-adzhe-karantyn-
ne-zhart?fbclid=IwAR056S8C3Nchw
FJJ42JWa0tPZ2wjqhI2bLNb-T4yKa
r9T5-Z_2Og1Ra-llE

На цьому тижні пропоную працювати у формі
« Консультаційного Логомарафону ».
Надихнула адміністратор групи Speech Therapy Club Valeri Babii

Шановні батьки! Сьогодні невеличкий Всеобуч саме для Вас.
Погодьтесь, що у процесі комунікації, ми з Вами не замислюємось про те, куди потрібно підняти чи опустити язик, або якою має бути сила повітряного струменю? Ми просто розмовляємо….Ці моменти у нас вже є автоматизовані та власне переведені на певний неусвідомлений рівень. Для нас це легко. Напевне саме тому, батьки не завжди розуміють власних дітей, яким важко вимовити певний звук у слові.

Правильна вимова звуків важлива для дітей будь - якого віку. Але не всі дітки можуть цьому навчитись опосередковано, тобто « самі по собі», фактично лише спостерігаючи за артикуляцією дорослих та користуючись власною здатністю до наслідування.
Багатьох дітей цьому потрібно навчати дуже детально. Пропоную розглянути варіанти допомоги діткам, у яких порушена вимова свистячих звуків:[ С], [З], [Ц].
Для вимови свистячих звуків потрібні складні і точні рухи язика, в яких беруть участь:

- кінчик язика /він знаходиться за нижніми зубами/.
- бокові краї язика (вони щільно прилягають до верхніх корінних зубів)
- спинка язика (передня частина її при піднята до альвеол і утворює з ними щілину, а при звукові «ц» спочатку змичку, потім щілину)
- губи в усмішці нижня щелепа опущена
- повітряний струмінь холодний, досить сильний і направлений посередині язика.
Щоб оволодіти необхідними рухами язика і повітряного струменю Вам потрібно виконувати наступні вправи . Так так…Ви правильно прочитали! Саме Вам потрібно спочатку навчитись правильно виконувати ці вправи. І лише потім допомагати власним діткам.

Вправи для підготовки артикуляційного апарату до постановки свистячих звуків
• " Лопатка ".
Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не тремтів. Утримувати 10-15с
• " Неслухняний язичок ".
Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти " пя-пя-пя ", неначе поплескувати свій " неслухняний язик " верхньою губою.
• " Чисті зуби ".
Посміхнутися, трохи відкрити рот. Кінчик язика за нижніми зубами виконує рухи праворуч-ліворуч, наче чистить зубки. Повторити 10-15 раз.
• " Гірка ".
Рот відкрити. Бокові краї язика притиснути до верхніх кутніх зубів. Кінчиком язика доторкнутися до нижніх передніх зубів. Утримувати в такому положенні 15 с.
• " Трубочка ".
Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку. Виконувати в повільному темпі 10 разів.
• " Язичок-футболіст ".
Запропонуйте дитині подути на ватний м'ячик, так, щоб він покотився у ворота (їх можна зробити з дроту, або намалювати Дитина повинна посміхнутися та покласти широкий язик на нижню губу, і, неначе вимовляючи звук [ф] дути на кінчик язика.

Давайте спробуємо відпрацювати ці вправи на власному артикуляційному апараті. Для чого? Запитаєте Ви.
Відповідаю…Для того, щоб збагатити власні відчуття та краще розуміти власних малюків.. Для них це досить складна праця.
Сподіваюсь результатом цього дня «Логомарафону » стане більше розуміння та підтримки дітей з Вашого боку.
Впевнена, що мами і тата, а подекуди бабусі та дідусі дуже старанно та натхненно виконуватимуть усі вправи.
Тут Ви зможете практикувати відтворення вправ артикуляційної гімнастики.
Слайди з вправами https://naurok.com.ua/artikulyaciyna-gimnastika-dlya-hlopchikiv-98439.html Лого кіт
https://www.youtube.com/watch?v=GW1RpthklBU
Зразок логопедичного заняття https://www.youtube.com/watch?v=1ZbR6ylz23U
Ігри та вправи на закріплення звуків С – З – Ц
https://learningapps.org/display?v=pgcyr120v20&fbclid=IwAR0lXg
0Bg1tCXmEwO1ftCZxy-0nKJnMkV8HaUY9501hOavU
6ZgaBOSaJsqU
Логопедична казочка
«В гості до бабусі та дідуся» https://www.youtube.com/
watch?v=otIsosArfEU&feature=youtu.be
&fbclid=IwAR2LRJErx6WjyDD30TIXARR8g
0Bvq-1wyogpl87BmbJlc5Dmeg
NpL-YRvHU

Поділитись власними відчуттями та враженнями, а також задавати питання Ви можете логопеду за номером у viber

0961013607
та приєднатись для подальшого спілкування у
Спільноті «Мамина школа»

Як рольові ігри впливають на навчання дитини.
Рольові ігри – це спосіб виявити творчі здібності дитини під час гри. Батьки й учителі можуть використовувати такий вид ігрової діяльності для навчання дитини й розвитку в неї тих чи інших навичок. Під час рольових ігор діти уявляють себе мандрівниками далекими країнами, лікарями або вчителями. Вони використовують власну фантазію для створення уявних світів, розвиваючи важливі для себе навички.
Чому рольові ігри важливі для дитини? Як найкраще використовувати цей ігровий метод удома чи в школі? Які конкретні дії варто зробити для цього? Розгляньмо докладніше.
Що таке рольові ігри?
Під час рольових ігор діти приміряють на себе різні ролі (пожежник, учитель, лікар), а потім у процесі їх розігрування демонструють, що вони розуміють під тією чи іншою роллю. Хоча такі ігри можуть відбуватися де завгодно, досить часто діти використовують для них іграшки, із їх допомогою створюючи уявний світ.
Як рольові ігри допомагають дитині вчитися?
У процесі рольових ігор, застосовуючи уяву, дитина розвивається в соціальному, фізичному, розумовому й мовному напрямах. Ось навички, що формуються в дитини у процесі рольових ігор:
· рольові навички.
Щоб виконати ту чи іншу роль, дитині потрібно мати про неї певне уявлення. Граючи роль якоїсь людини, вона повинна імітувати її дії і поведінку, що їх вона спостерігала раніше. Рольові ігри допомагають дитині краще зрозуміти, як влаштоване суспільство;
· здатність зосереджувати увагу. Рольові ігри допомагають дитині довше концентруватися на тому чи іншому явищі, дії чи особі, активніше долучатися до певної справи;
· соціальні навички.
Оскільки у суспільних взаєминах люди виконують різні ролі, такі ігри допомагають дітям розвивати соціальні навички, навчають спілкуватися з однолітками й дорослими;
· навички спілкування.
Рольові ігри розвивають навички мовлення, слухання та взаємодії з людьми навколо, оскільки для виконання тієї чи іншої ролі діти повинні почути, що говорять інші люди, а потім правильно на це відреагувати.
Таким чином, у процесі рольових ігор діти розвивають різні навички: вчаться співпрацювати з оточенням, збільшують словниковий запас тощо.
Як заохотити дитину до рольових ігор
Діти часто самі охоче грають у такі ігри. Однак, дотримуючись наших рекомендацій, ви у змозі додатково мотивувати дитину долучатися до рольових ігор:
· надайте дитині достатньо часу та простору для гри. Коли дитина грається, не переривайте її гру і не відволікайте її. Не пропонуйте дитині план гри, натомість дайте їй змогу на повну силу виявити уяву;
· відтворюйте історії в іграх. Імовірно, ви читаєте дитині багато книг. Спробуйте розіграти з нею за ролями одну з її улюблених казок або історій. Ви можете також запропонувати дитині придумати продовження історії;
· використовуйте реквізит. Важливою частиною рольових ігор є підготовка предметів, що допоможуть дитині краще зіграти її роль. У цьому вам стануть у нагоді ляльки, іграшкові будиночки й інші предмети, які можуть ожити в уяві дитини.
У які рольові ігри можна гратися разом із дитиною?
Розгляньмо декілька ідей для створення сюжетів рольових ігор.
· Літак. Уявіть, що диван – це літак. Запропонуйте дитині бути пілотом і здійснити політ понад хмарами.
· Пекарня. Приготуйте тісто для печива й дозвольте дитині самостійно створювати кулінарні шедеври: печиво, кекси тощо.
· Пляж. Ця гра зробить процес купання дитини веселішим. Запросіть дитину уявити, ніби вона на пляжі і ловить рибу (у цій ролі варто використовувати іграшки) у воді.
· Книжковий магазин. Запропонуйте дитині зіграти роль продавця в книжковому магазині. Вона продаватиме книги за прилавком (для цього використайте письмовий стіл, а книги знайдете у своїй оселі), а ви будете покупцем.
· Вокзал. Ви можете навчити дитину орієнтуватися в розкладах поїздів або автобусів і планувати подорож. Обладнайте у її кімнаті уявний вокзал і зіграйте в гру.
· Похід. Можливо, у майбутньому ваша дитина ходитиме в походи. Ви можете поставити намет у кімнаті і навчити цього дитину.
· Лікарня. Дозвольте дитині зіграти роль лікаря, який ходить у білому халаті, роздаючи пацієнтам льодяники.
· Пожежна частина. У цю гру можна гратися у дворі. Дайте дитині шолом і шланг для поливу. Нехай вона уявляє себе пожежником, котрий рятує людей від небезпеки.
· Дім. Для цієї гри доцільно використовувати ляльок або плюшеві іграшки. Вони виконуватимуть домашню роботу: пратимуть, готуватимуть вечерю тощо.
· Ресторан. Дитина може зіграти роль кухаря або офіціанта: створюватиме меню, прийматиме замовлення тощо.
Якщо ви хочете, щоб ваша дитина росла, розвивалася й цей процес був радісним, заохочуйте її до участі в рольових іграх. При цьому не важливо, це 6-річна дитина чи п'ятикласник. Використовуйте наведені вище поради, аби привернути увагу дитини до таких ігор і бути відкритими для нових ідей. Діти мають добре розвинену уяву, тож скористайтеся цією перевагою, щоб навчити їх нового.

Комплекс вправ з еспандером для школярів.

Розведення рук в сторони,
візьміть еспандер із двома пружинами чи трьома гумовими шнурами. Ноги поставте на ширину плечей. Руки з еспандером витягніть вперед долонями всередину.
Руки з силою розведіть в сторони назад до тих пір, поки лопатки не будуть зведені разом, потім плавно поверніться у вихідне положення. Повторіть вправу 6-10 разів у середньому або повільному темпі. Розводячи руки, робіть вдих, а при поверненні у вихідне положення - видих. Після підходу відпочиньте 1-2 хвилини.

Одночасне згинання рук у ліктях .
Для виконання вправи візьміть два еспандера з двома пружинами чи трьома шнурами.
Ступні ніг просмикніть в ручки еспандера. Ноги поставте на ширину плечей. Візьміттся руками за вільні ручки хватом знизу.
➣ Тулуб і ноги повинні бути прямими, руки - опущеними вниз долонями вперед.
Зігніть руки в ліктях до плечей, після чого плавно поверніться у вихідне положення. Повторіть вправу 8-10 разів у повільному або середньому темпі. Згинаючи руки, робіть вдих, при випрямленні - видих.
Після 3-хвилинного відпочинку повторіть вправу з тією ж кількістю пружин.

Розгинання однієї руки вгору.
Еспандер із двома пружинами чи трьома шнурами помістіть за спиною.
Праву руку зігніть у плеча долонею вперед. Ліву руку також трохи зігніть, а ручку еспандера, що знаходиться між великим і вказівним пальцями, притисніть до стегна. Повільно розігніть праву руку, випрямляючи її над головою, після чого плавно поверніться у вихідне положення. Повторіть вправу 8-10 разів у повільному або середньому темпі.
Вдих робіть при розгинанні правої руки, при поверненні її - видих.
Після кожного підходу відпочивайте 2 хвилини.

Розгинання рук в сторони.
Поставте ноги трохи ширше плечей, кисті розташуйте у плечей, еспандер тримайте у руках за спиною. Повільно розводимо руки в сторони до повного випрямлення. Зберігаючи опір, поверніться у вихідне положення. Повторіть вправу 10-15 разів у повільному темпі.
Вдих робіть при згинанні рук, а видих - при поверненні у вихідне положення. Після 2 хвилин відпочинку повторіть вправу ще раз.

Опускання прямих рук через сторони вниз.
Ноги поставте на ширину плечей. Руки з еспандером підніміть над головою долонями назовні. Поступово розводимо руки в сторони, опускаючи еспандер за спиною. Потім підніміть руки через сторони вгору у вихідне положення.
Вправу повторіть 6-10 разів у повільному або середньому темпі. Перед початком вправи зробіть вдих, опускаючи руки - видих, піднімаючи - знову вдих.
Після перерви зробіть ще один підхід.

Потрібно знати, що при виконанні вправ з еспандером ні в якому випадку не можна різко розслабляти м'язи, так як можна отримати травму.

Згинання і розгинання рук.
Еспандер тримайте за спиною на рівні плечей. Випряміть ліву руку, праву зігніть в ліктьовому суглобі.
Розігніть праву руку, не змінюючи положення лівої, після чого поверніться у вихідне положення. Повторіть вправу 8-10 разів у середньому темпі, потім те ж саме виконайте лівою рукою, тільки не забудьте перед цим відпочити 2 хвилини.

Почергове розгинання рук.
Праву руку зігніть на рівні грудей хватом зверху так, щоб еспандер знаходився на рівні грудей ліву руку випряміть.
Не змінюючи положення лівої руки, розігніть праву, після чого поверніться у вихідне положення.
Повторіть вправу 8-10 разів у середньому темпі з довільним диханням.

Розгинання й згинання ніг.
Візьміть еспандер із трьома пружинами чи чотирма гумовими шнурами. Ляжте на спину, зігніть праву ногу в коліні і підтягніть її до грудей.
Стопу просмикніть в ручку еспандера. Іншу ручку візьміть в зігнуті у грудях руки хватом зверху. Тримаючи руки в одному положенні, розігніть ногу, після чого поверніть її у вихідне положення. Після незначного відпочинку повторіть вправу ще 10-15 разів і стільки ж іншою ногою в середньому темпі з довільним диханням.

Інформація взята із сайту

http://ped-kopilka.com.ua/igry-konkursy-razvlechenija/kompleks-uprazhnenii-s-yespanderom-dlja-shkolnikov.html

Пропоную поговорити про методи попередження мовленнєвих порушень. Адже , як говорять лікарі, хворобу легше попередити, ніж вилікувати.
У дітей можуть проявлятися такі затримки у мовленнєвому розвитку:
1) Затримка на стадії емоційного спілкування. Емоційний контакт з дорослим замінює дитині вербальну комунікацію
2) Затримка на стадії називання. Дитина промовляє слово тільки за зразком дорослого
3) Відсутність інтересу до спілкування. У дитини не виникає потреби у створенні емоційних та вербальних контактів з оточуючими
4) Затримка на стадії "дитячих слів"
Профілактика
Первинна профілактика розрахована на попередження не тільки мовленнєвих порушень, а й будь якої іншої патології. Це профілактика, основною метою якої є виключення самої можливості впливу негативних чинників, які можуть порушити перебіг нормального розвитку організму дитини:
1. Турбота про стан здоров'я майбутніх батьків
2. Турбота про нормальний перебіг вагітності
3. Контроль за раннім періодом розвитку дитини
Вторинна профілактика потрібна у випадку, коли первинна не мала результатів і з'явилися мовленнєві розлади. Основна мета цього виду профілактики – попередження виникнення нових порушень мовлення, таких як заїкання, артикуляторно - акустична дисграфія
Третинна профілактика має мету попередження рецидивів вже виправлених мовленнєвих порушень, що були недостатньо закріплені в процесі коригувального навчання. Це найбільш характерно для заїкання.

Світ логопеда. Теоретичні основи для ознайомлення. https://www.youtube.com/watch?v=muAYBsh76R0
Поради логопеда Альони Король https://www.youtube.com/watch?v=XeQiVxqeH8s
І кілька слів про спеціалістів.
Як правило, батьки часто не розуміють, в чому різниця між дефектологом і логопедом і чи є різниця взагалі. Тому я вирішила коротко розповісти про основні відмінності, щоб батьки не губилися і розуміли, чому їх направляють до того чи іншого фахівця.
ЛОГОПЕД може займається з дітьми, може виправляти вимову різних звуків ( відпрацьовує кожну артикулему – «ставить звуки»). Також він може допомогти поліпшити дикцію, ритм і гучність мови дорослого або дитини. Працює як із нормо типовими дітками , так і з дітками, що мають особливі освітні потреби
ДЕФЕКТОЛОГ не займається постановкою звуків. Він лише допомагає запустити важливі психічні процеси. Дефектолог працює, перш за все, над мисленням дитини, над його способами пізнання світу, а точніше над увагою і сприйняттям мови. Навчає математиці, розвиває мову та розуміння мови. А ставить звуки логопед. Якщо підсумувати, то можна зробити висновок, що всі логопеди дефектологи, але дефектологи не логопеди. Обидва спеціаліста дуже важливі. Кожна має ряд особливостей, але по своєму цікава і дуже корисна. Сподіваюсь, не заплутала Вас ?
Звертаю Вашу увагу , якщо дитині вже 1,5-2 роки, а дитина малоактивна у мовленнєвій діяльності, то необхідно проконсультуватися з фахівцями:
ОТОЛАРИНГОЛОГ (ЛОР)
НЕВРОЛОГ
ОТОЛАРИНГОЛОГ перевірить слух та може призначити такі дослідження, як отоскопія, аудіометрія.
НЕВРОЛОГ , перш, ніж поставити діагноз, призначить такі дослідження:
1. ЕЕГ- знайома всім електроенцефалографія. Вивчаючи біоелектричну активність головного мозку за допомогою спеціальних електродів з поверхні голови, лікар за характером цієї активності визначить стан головного мозку дитини, виявить наявність або відсутність змін.
2. Ультразвукова доплерографія (УЗДГ, Допплерографічне дослідження судин шиї і голови) - за допомогою ультразвукового датчика вимірюється швидкість кровотоку по всіх судинах голови і шиї; в судинах шиї візуально оцінюється стан стінок сонних і хребетних артерій: наявність бляшок, прохідність судин, аномалії ходу і діаметра артерій. Як показує практика, це дуже інформативне дослідження!
3. УЗД судин голови і шиї-метод, який поєднує в собі доплерографію і сканування судин, в результаті виходить двомірне зображення судини, на якому можна побачити не тільки патології, але і ступінь їх розвитку. УЗД призначають при незадовільних результатах УЗДГ або для з'ясування подробиць виявленої патології.
4. РЕГ ( реоенцефалографія судин головного мозку) застосовують для діагностування пухлин, травм голови, епілепсії.
????НСГ ( нейросонографія ) - ультразвук відмінно справляється з дослідженням головного мозку новонароджених до моменту закриття великого джерельця. 5. Нейросонографія безпечна і до того ж дає масу інформації, що дозволяє виявляти патології на ранніх стадіях і правильно оцінювати ефективність проведеного лікування.
6. КТ - комп'ютерна томографія виявляє вроджені вади розвитку, визначає місце розташування і характер патологій, фіксує ступінь розширення системи головного мозку.
7. MPT-призначена для отримання повного обсягу даних про анатомічну будову і патологічних змінах головного мозку.
Якщо Вас зацікавила обговорювана тема, прошу приєднуватись та ділитись роздумами у Спільноті «Мамина школа». Номер 0961013607 Чекатиму на спілкування з Вами.

Як подолати дитячі лінощі?

Не хочу! Не буду! Як часто батькам доводиться чути ці слова від дітей?

Перш, ніж вступити до боротьби з лінню, однією з найшкідливіших звичок людства, потрібно знати «ворога» в обличчя, а у випадку з дитячими лінощами – розібратися, чим вони зумовлені. Отже, є кілька причин, за яких дитина починає лінуватися:
1. Надмірна опіка.
Задумайтесь, як часто ви перехоплювали у своєї дитини ініціативу: «Ти ще маленький, я сама все приберу!», «Не чіпай, бо зіпсуєш!». У таких ситуаціях батьки позбавляють дитину ініціативи і не дозволяють їй займатися якою-небудь справою, припускаючи, що самі впораються швидше. В такому випадку у маленької особистості може і зовсім пропасти бажання прагнути до самостійності: навіщо, якщо все одно не дозволять або назвуть «незграбою»?

2. Особливості темпераменту.
Можливо Ваша дитина холерик або сангвінік? Тоді стає зрозумілим, чому їй не вдається робота, що вимагає концентрації уваги та посидючості. У таких випадках мотивуйте дитину похвалою, зробіть процес навчання цікавішим (перетворіть завдання на змагання – виконуйте їх на час; використовуйте цікаву наочність, створюйте її власними руками разом із дитиною; не забувайте про розмаїття цікавих відео-уроків з героями мультфільмів та улюблених казок тощо).

3. Нудьга.
Причиною ліні буває і банальна нудьга. Діти завжди дуже рухливі: їм потрібно постійно бігати, щось придумувати і кудись «вихлюпувати» свою енергію. Якщо ж батьки постійно змушують їх сидіти тихо і не заважати, то веселі і допитливі діти перетворюються в сумних і безініціативних.

4. Незацікавленість.
У дитини немає зацікавленості у справі, чи то буде навчання, чи прибирання в кімнаті. Негативне ставлення найчастіше переймається від батьків, які постійно скаржаться на життя, роботу, начальника, обтяжуються домашніми клопотами. Необхідно мотивувати дитину своїм позитивним прикладом, викликати бажання взятися за яке-небудь заняття, визначити мету. Тоді діти будуть прагнути до досягнення кінцевого результату, а він в свою чергу буде приносити їм задоволення.

5. Страх невдачі.
Можливо, дитина не береться за якусь справу тільки тому, що відчуває страх невдачі. Тут вже проблема в невпевненості в собі. Батькам варто проговорити, що зробити помилку не страшно, що у будь-якому випадку дитина молодець, просто тому, що взялася за завдання. Не сваріться, якщо щось не виходить з першого разу, краще спокійним і доброзичливим тоном поясніть, як можна все виправити.

Як боротися з дитячою лінню?
· Не забувайте, що діти копіюють поведінку батьків. Якщо ви замість приготування вечері замовляєте піцу додому, залишаєте на ніч брудний посуд в раковині, вечірню прогулянку замінюєте на «просиджування» за комп'ютером або на перегляд телевізора, а замість ранкової зарядки ніжитеся в ліжку зайві двадцять хвилин - дитина просто бере з вас приклад! Вам потрібно змінити власну поведінку, щоб Ваша дитина рівнялась на Вас.
· Заохочуйте самостійність дитини і пам'ятайте, що надмірна опіка лише шкодить. Нічого страшного не трапиться, якщо дитина підмете підлогу не так чисто, як це зробили б ви, або ж розіб'є одну чашку з сервізу, поки розставляє їх в серванті. Це не біда і не трагедія!
· Не карайте примусовою працею («За непослух сьогодні будеш мити посуд!», «Не зробив уроки - йди прибирай в кімнаті!»). Такі покарання відвернуть дитину від будь-якої роботи і викличуть абсолютне небажання працювати.
· Частіше давайте дитині дрібні доручення, тільки робіть це не наказним тоном, а в формі прохання. Так дитина відчує, вашу довіру - це підвищить її самооцінку.
· Пам'ятайте, що дитина швидше полюбить працю, якщо навчити її працювати (вчитися) із задоволенням!

· Складіть розклад домашніх справ для всіх членів сім'ї і навчіть дитину його дотримуватися, закріпіть за нею кілька посильних занять, впишіть туди навчальні заняття. Але не забувайте виконувати розклад і самі!

І нарешті, завжди заохочуйте прагнення дитини допомогти вам. Пам'ятайте, що лінь розвивається саме тоді, коли ви забороняєте щось робити. Виконуйте домашні справи разом з дитиною, придумуйте ігрову форму для звичайних справ і не забувайте завжди хвалити дитину за допомогу.

Сьогодні ми поговоримо про гнучкість та силу.

Гнучкість – це здатність людини виконувати рухи з великою амплітудою.
Вона є активна і пасивна.
Активна гнучкість
проявляється за допомогою власних м'язових зусиль. Наприклад, піднімання прямої ноги вперед (вбік) і утримання її в цьому положенні. Активні рухи виконуються за рахунок роботи м'язових груп, які проходять через даний суглоб.
Пасивна гнучкість
проявляється шляхом прикладання до рухомої частини тулуба зовнішніх сил. Показники пасивної гнучкості у більшості випадків вищі від показників активної гнучкості.
Гнучкість відносно легко і швидко розвивається, якщо заняття носять щоденний систематичний характер.
Найбільш значні темпи збільшення показників гнучкості спостерігаються з 7 до 8 та з 11 до 13 років. Потім гнучкість стабілізується і, якщо не виконувати вправи, що спрямовано впливають на гнучкість, вона вже в 16-17- річному віці починає прогресивно погіршуватися.
Розвиток гнучкості тісно пов'язаний з розвитком сили.
В основному вправи спрямованих на розвиток гнучкості - це активні вправи. Разом з тим, певну цінність мають і пасивні вправи на розтягування. Вони служать ефективним засобом збільшення і збереження запасу гнучкості, сприяють збільшенню амплітуди активних рухів

Комплекс фізичних вправ на гнучкість

Комплекс динамічних вправ на гнучкість (на гімнастичній стінці)

1. В. п. - ліва нога убік в упорі на гімнастичній стінці, її ступня паралельна підлозі: повільні повороти (8-10 разів) лівої ноги в тазостегновому суглобі, тримаючись руками за жердини.

2. В. п. - стоячи правим боком у гімнастичної стінки, ноги разом, правою рукою узятися за жердину: виконати 10 махів вперед випрямленою лівою ногою з поступовим збільшенням амплітуди рухів.

3. В. п. - стоячи обличчям до гімнастичної стінки, ноги разом, правою рукою узятися за жердину на рівні грудей, а лівою на рівні живота: виконати 10 махів убік випрямленою правою ногою з одночасним відхиленням тулуба вліво, ступня паралельна полу, а пальці розігнуті (носок "на себе").

4. В. п. - стоячи спиною до гімнастичної стінки на лівій нозі, права пряма нога в упорі на жердині, її ступня паралельна підлозі, правою рукою узятися за жердину на рівні плеча. Подати таз вперед, прогнутися в попереку й виконати 10 поворотів назад (пронація-супінація) у тазостегновому суглобі. Потім повторити вправу для іншої ноги.

5. В. п. - стоячи спиною до гімнастичної стінки, ноги на ширині плечей, руками узятися за жердини за головою: подати таз вперед, прогнутися в попереку й виконати 8-10 максимальних нахилів тулуба назад, поступово опускаючи рівень хвата руками.

Комплекс вправ для розвитку сили

1. Згинання і розгинання рук в упорі лежачи: на стегнах;

· поздовжньо руки на лаві;

· в упорі;

· лежачи ззаду, руки на лаві.

2. Згинання і розгинання рук у висі лежачи, у висі.

3. Підйом силою з вису на перекладині.

4. Вправи з гантелями:

o колові рухи кистями;

o одночасні і почергові згинання рук в ліктьових суглобах/

5. З положення лежачи на животі відведення прямих ніг назад, одночасно піднімаючи голову, плечі, руки (прогинання).

6. З положення сидячи кутом різні рухи ногами (одночасно і почергово).